У відомому жартівливому тесті ваше бачення склянки як наполовину наповненої водою характеризує вас як оптиміста, тоді ж як оцінка склянки як напів порожньої видає у вас песиміста. Якщо запропонувати схожий тест для українських журналістів, варто було б попросити їх оцінити термін “регулювання онлайн-простору”. З точки зору песиміста, таке регулювання, ймовірно, асоціюватиметься з наступом на свободу слова та обмеженням прав журналістів. Тоді ж як з погляду оптиміста, регулювання онлайн-простору здатне асоціюватися з бажанням унормувати чи впорядкувати простір, що несе як можливості так і загрози.

Своєрідним тестом на стресостійкість для української медійної спільноти стали дві законодавчі ініціативи – законопроект про медіа та ініціатива про дезінформацію. Обидві ініціативи викликали гучні дискусії, й якщо значна частина медіа юристів надала обґрунтовані коментарі, нерідко критичні, від журналістів можна було почути переважно емоційні судження.

Попри те, що кожна з ініціатив має різну історію й різну спрямованість, негативний шлейф ініціативи про дезінформацію перекинувся й на законопроект про медіа. При цьому, частина регіональних журналістів, як-то з Одеси, виступила з вимогою “звільнити з займаних посад” ініціаторів законопроекту про дезінформації, йдеться про міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. Тоді ж як законопроект про медіа, на думку тих же журналістів, “спрямований на створення цензури”.

Попри іноді вкрай емоційну реакцію на законопроекти, критика має підґрунтя. Адже в основі закидів до законодавців стоїть важливе для демократії питання: чи відповідає регулювання онлайн-простору інтересам користувачів та приватного сектору? Чи не будуть обмежуватися ключові права та свободи, що гарантуються міжнародним правом?

Якщо ж взяти до уваги транскордонний характер правовідносин в онлайн-сфері, де суб’єктами правовідносин нерідко стають компанії, що діють в межах юрисдикції іноземних країн, то постає ще більше запитань, на які необхідно дати відповіді:

• До якої міри регулювання онлайн-простору є прийнятним і у яких випадках інтернет повинен залишатися вільним від державних впливів?
• Чи має право користувач поширювати будь-який контент в інтернеті?
• Чи повинні онлайн медіа реєструватися як традиційні медіа аби здійснювати свою діяльність?
• Чи можна боротися з дезінформацією шляхом регулювання чи самих лише позитивних заходів з фактчекінгу та медіаграмотності буде достатньо?
• Чи повинні технічні платформи нести відповідальність за контент, а провайдери визначатися як суб’єкти інформаційної діяльності?

Передбачаючи посилення регулювання щодо інтернету з боку нового уряду, у вересні 2019 року команда ГО “Інтерньюз-Україна” розпочала розробку Індексу регулювання онлайн-простору як інструменту дослідження законодавства на тему інтернету. Ціль Індексу – визначити позитивні та негативні впливи ініціатив на розвиток онлайн-простору в Україні.

Першими двома документами, які експерти оцінювали за методологією Індексу, стали проєкт закону “Про медіа” та розроблена Міністерством культури молоді та спорту ініціатива щодо протидії дезінформації.

У дослідженні ініціатив взяли участь від 15 до 20 відібраних експертів відповідно до виписаних вимог, яким повинен відповідати експерт. Медіаюристам та представникам приватного сектору було запропоновано оцінити два законопроєкти за опитувальником, який містив 4 категорії запитань. Кожній категорії була запропонована певна “вага” в загальній оцінці Індексу: дві категорії - по 35% (вплив на права та свободи та захист легітимного інтересу), одна категорія - 20% (вплив на якість надання послуги) та 10% для четвертої категорії (юридична техніка). Усього опитувальник передбачав 31 змістовне питання.

По більшості запитань була запропонована оцінка впливу на суспільні відносини – негативна чи позитивна. Вплив оцінюється в рамках позитивної шкали від +1 до +5 та негативної – від -1 до -5. Окремо до кожного питання, експерту пропонувалося обгрунтувати свою відповідь у розширеному коментарі. Остаточний підрахунок Індекса щодо окремої законодавчої ініціативи здійснювався за формулою середнього зведеного арифметичного й мав кількісний показник.

У лютому 2020 року ГО “Інтерньюз-Україна” представила перші результати дослідження. За оцінками медіаюристів, ініціатива про протидію дезінформації отримала загальну оцінку -0,94 бали як зведений показник негативного впливу на суспільні відносини в онлайн-просторі в межах шкали від -5 до +5.

Водночас, законопроєкт про медіа отримав +0,35 бали як зведений показник незначного позитивного впливу на суспільні відносини в онлайн-просторі.

Зведені висновки першого дослідження Індексу регулювання онлайн-простору

Висновок 1. Намагання законотворця вирішити питання з дезінформацією, протидією інформаційній агресії ззовні, а так само і всередині країни, встановлення рівних правил гри для всіх гравців, які професійно працюють на медійному ринку наразилося на несприйняття та звинувачення у спробах обмеження свободи слова та свободи медіа.

Висновок 2. Емоційна оцінка спільноти виявилася значно різкішою і переважила над суто фаховою оцінкою за певними критеріями. Адже експертне середовище висловило стриманний оптимізм щодо законопроекту про медіа та менш стриманий песимізм щодо законопроекту про дезінформацію.

Висновок 3. Реакція на обидва документи засвідчила високий запит на додаткові чи альтернативні державному регулюванню інструменти.

Висновок 4. Негативна оцінка економічного впливу законопроектів є більш природною, адже майже будь-які додаткові вимоги можуть потягнути за собою збільшення витрат, а відтак і зростання ціни на послуги. Тому, робочим групам, що розробляли законопроекти, варто належно зважити пропорційність економічних впливів з метою запобігання покладенню надмірного тягаря на діяльність приватних суб’єктів.

Висновок 5. Обидва проекти потребують доопрацювання , проте, якщо законопроект про медіа має стримано позитивну оцінку, що може свідчити про можливість досить швидкого покращення тексту за умов конструктивної дискусії та реагування на критичні зауваження, то законопроект про дезінформацію потребує більш серйозної переробки як з точки зору юридичної техніки, так і в контексті пропорційності механізмів реагування поставленій меті.

Також надаємо відповіді на найбільш поширені запитання від аудиторій:

Q: Що таке Індекс регулювання онлайн-простору?

A: Індекс – це моніторинговий інструмент оцінки законодавства, яке впливає на розвиток інтернету/онлайн-простору в Україні. Ці впливи можуть бути як негативними так і позитивними.

Q: Навіщо потрібен Індекс, яка з нього користь?

A: Дослідження Індексу дозволить раціонально без поверхневих суджень визначати слабкі і сильні сторони законопроектів, відповідно, завдяки експертам та законодавцям, слабкі сторони можна буде виправляти. Також, анкета Індексу слугуватиме освітнім інструментом для законодавця під час написання законопроектів.

Q: Чи можна довіряти Індексу?

A: ГО “Інтерньюз-Україна” запросила до участі в дослідженні найкращих в Україні медіаюристів та експертів з приватного сектору й на основі їхніх оцінок підбити підсумки індексу.

Q: Хто саме брав участь в дослідженні серед експертів?

A: Серед експертів були, зокрема: Олександр Бурмагін (Платформа прав людини), Людмила Панкратова (ІРРП), Віта Володовська (ЛЦБ), Андрій Соломаха (Інтернет-Асоціація України) та інші.

Q:Чому оцінювали саме законопроект про медіа та ініціативу про дезінформацію, адже є інші законопроекти?

A: Критерії оцінки визначала робоча група проекту: до розгляду бралися суспільно-важливі ініціативи та ті, які отримали широкий медійний розголос.

Q: Якими саме є результати дослідження в одному реченні?

A: Законопроект про медіа в цілому був оцінений позитивно (+0,35), але є простір для вдосконалення, ініціатива про дезінформацію була оцінена негативно (-0,94). Обидві ініціативи потребують удосконалення.