Представництва в РФ та дотримання російського законодавства: Володимир Путін підписав закон з регулювання іноземних інтернет-ресурсів
1 липня 2021
1.07.2021

Президент РФ Володимир Путін підписав закон про діяльність іноземних інтернет-ресурсів на території Росії, згідно з яким їхні власники повинні відкривати офіційні представництва в країні і працювати за російським законодавством. Текст закону 1 липня опублікували на Офіційному інтернет-порталі правової інформації.

Закон зокрема передбачає, що власники інформаційних ресурсів, добова аудиторія у яких становить понад 500 тисяч російських користувачів, для роботи у Російській Федерації мають створити філії, відкрити представництва чи зареєструватись як російські юридичні особи. Вони повинні у повному обсязі представляти інтереси головних компаній і бути основним каналом взаємодії російських регуляторів із ними.

Відкривати представництва, відповідно до закону, мають ті, хто «поширюють інформацію російською мовою або мовах народів РФ», «мають орієнтовану на росіян рекламу», «опрацьовують дані користувачів РФ» або «отримують фінансування від російських громадян або компаній».

До переліку інтернет-ресурсів, на який поширюватиметься дія закону, входять соцмережі (Facebook, Instagram, TikTok, Twitter), відеохостінги (YouTube, Twitch.tv), месенджери (WhatsApp, Telegram, Viber), поштовий сервіс (Gmail), пошуковики (Google, Bing.com), провайдери хостингу (Amazon, Digital Ocean, Cloudflare, GoDaddy), онлайн-магазини (Aliexpress.com, Ikea.com, Iherb.com), а також Wikipedia.org.

Однією з вимог закону є «прийняття заходів на території РФ з обмеження доступу чи видалення інформації, що поширюється з порушенням законодавства РФ на інформаційному ресурсі іноземної особи, якщо таке зобов’язання передбачено законодавством РФ про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації». Таким чином закон дасть змогу вимагати від тих, хто зареєструвався, виконання російських законів і штрафувати їх на сотні мільйонів рублів за порушення.

У разі невиконання умов закону для іноземних інтернет-ресурсів передбачено «обмеження у здійсненні грошових переказів», «заборона на видачу у результатах пошуковика», «часткове або повне обмеження доступу до інформаційного ресурсу іноземної особи».

Автори закону вказують, що мета таких заходів — «встановлення рівних умов діяльності на території Російської Федерації російських та іноземних осіб».

Проте, як зазначає Радіо Свобода, згідно з оцінкою правозахисників, ситуація зі свободою інтернету в Росії гірша, ніж в авторитарних М’янмі, Азербайджані і Білорусі, а законодавці продовжують ухвалювати все більше законів, що регулюють галузь. Також Росія займає одну з найгірших позицій у світі в Індексі свободи інтернету, який щороку укладає міжнародна правозахисна організація Freedom House.

Як повідомлялося раніше, перше читання законопроєкту пройшло 1 червня. 17 червня Державна дума Росії ухвалила закон у третьому читанні, а 23 червня його схвалила Рада Федерації.

За словами виконавчого директора некомерційного партнерства «Вікімедіа ру», що представляє інтереси «Вікіпедії» в Росії, Станіслава Козловського, «Вікіпедія» може опинитися серед іноземних агентів і потрапити під санкції в разі відкриття філії в Росії.«На відміну від усіх інших компаній, які вони називали, «Вікімедіа РУ» — єдина некомерційна, і створювати комерційні компанії вона теж не може. Тому є така проблема, в цьому законі не врахували, що далеко не всі сайти з великою відвідуваністю — це багатомільярдні корпорації», — сказав Станіслав Козловський.