Пошукові системи та соціальні медіа — найпопулярніші джерела новин та інформації в Україні, — дослідження
6 жовтня 2021
6.10.2021

5 жовтня відбулася презентація дослідження «Медіаспоживання та аналіз аудиторії в Україні» від Фонду Томсон Ройтерз у співпраці з BBC Media Action. Розповідаємо про основні джерела отримання інформації для українців та головні тенденції поведінки аудиторії у соціальних мережах.

СПОЖИВАННЯ МЕДІА-КОНТЕНТУ

Пошукові системи та соціальні медіа — два найпопулярніші джерела новин та інформації в Україні. Щотижня 80 % респондентів використовують пошукові системи, а 72 % — соціальні мережі. Більш ніж половина щотижня користуються телевізором (67 %) та месенджерами (58 %). Лише незначна частина (32 % щотижня) слухає новини по радіо, а ще менше досі читає газети (23 %).

Інфографіка Джерела новин. Джерело: звіт дослідження «Медіаспоживання та аналіз аудиторії в Україні»

«Дослідження свідчить про те, що для онлайн-медіа настала епоха кризи з можливостями. З одного боку вони ростуть, а з іншого боку вони надзвичайно жорстко зараз конкурують із соціальними мережами, — вважає виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. — Те, що соцмережі вийшли на перше місце дуже сильно мене турбує, оскільки свідчить про два фактори. Перше — це те, що ми отримуємо тільки ті новини, які для нас підібрали, ми не отримуємо новин перевірених, створених професійними журналістами, а отримуємо просто чутки. Друге — це те, що потрібно розбудовувати більш активну позицію у користувачів, стимулювати їх шукати інформацію, а не просто споживати».

Інфографіка Використання соціальних мереж для отримання новин та актуальної інформації. Джерело: звіт дослідження «Медіаспоживання та аналіз аудиторії в Україні»

«Мене турбує те, що соцмережі вийшли на перше місце. Тому, що я вважаю, що тоді зростає ще більша відповідальність кожної редакції за те, що вона робить не лише на своєму сайті, а й те, як вона робить свою роботу у соцмережах. На моє переконання, вже останні 5-6 років і зараз особливо зростає потреба в тому, щоб залучати тих, хто працює з соцмережами саме в медіа у редакційні процеси глибше», — пояснює медіаконсультанка у сфері соціальних мереж Олена Дуб.

Серед негативних аспектів інтернет-джерел учасники фокус-груп, що брали участь у дослідженні, зазначають велику кількість реклами, спам-сповіщень та клікбейтні заголовки. Проте респонденти вбачають і переваги такого джерела інформації, зокрема інтернет-ЗМІ високо оцінювалися за швидкість надання новин, зручність доступу, різноманітність інформації та розуміння того, що вони більш спроможні надавати інформацію чесно та без цензури.

Дослідження також показує, що переважна більшість (73 %) людей заявляють, що перевіряють новини, які вони отримують з телебачення/у соціальних мережах, що відповідає попереднім висновкам щодо споживання медіаконтенту, адже більшість людей використовують різні джерела інформації. Однак респонденти розділилися на тих, хто читає лише заголовки та тих, хто читає матеріал у повному обсязі (48 % проти 45 %).

Інфографіка Читання новин в інтернеті. Джерело: звіт дослідження «Медіаспоживання та аналіз аудиторії в Україні»

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ АУДИТОРІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

  • Через специфічні умови в українському політичному середовищі головною причиною спотворення правди вважаються бізнес-інтереси (зокрема, олігархів). Таким чином, споживачі контенту дуже цінують інформацію про фінансування інформаційних джерел.
  • З огляду на таку зацікавленість аудиторії до джерел фінансування, деякі ЗМІ прагнуть завоювати довіру, демонструючи прозорість. Однак їхньому продукту часто не вистачає якості з точки зору об’єктивності та збалансованості, оскільки багато хто для залучення аудиторії також покладається на сенсаційність. Це свідчить про те, що в українському контексті незалежність журналістики не гарантує її якість.
  • Для інформаційних джерел це означає, що прозорість важлива для формування довіри, хоча вона не є гарантованим шляхом до залучення аудиторії. Водночас високий ступінь прозорості може мати шкідливий ефект через використання розкритої інформації опонентами.
  • Коли справа стосується довіри, високі оцінки часто отримують особи, які досягли статусу відомих блогерів. Однак вони часто покладаються на сенсації та необґрунтовані твердження.
  • Деякі з більш-менш об’єктивних відомих блогерів знайшли формулу політичної критики, яка дозволяє їм успішно уникати політичних розбіжностей в Україні. Вони критикують політику Москви, водночас виявляючи повагу до російської культури.
  • Найпопулярнішим контентом відомих блогерів, як правило, є викривальні інтерв’ю, що поєднують політичне інтерв’ю з особистими подробицями життя знаменитостей.

Як повідомлялося раніше, ІМІ оприлюднив рейтинг онлайн-медіа на основі дотримання профстандартів. Найвищий рівень дотримання професійних стандартів у третьому кварталі 2021 року показали одразу дев'ять українських онлайн-медіа.