Підсумки року в сфері інтернет свободи: 6 головних подій 2019-го в Україні
20 грудня 2019
20.12.2019

Своїм шляхом, але в загальному тренді. Так можна описати рік, що минає, в сфері інтернет-свободи. Боротьба з фейками, щораз більший вплив соцмереж, російська агресія в мережі - це те, з чим стикається весь світ. Водночас в Україні кардинально оновилося керівництво держави і завдання, які поставила перед собою нова влада. Інтернет свобода розповідає про головні події року, що сталися в Україні.

Боротьба з дезінформацією та роль Facebook

"Якщо не говорити про агресію на сході країни, то інформаційні загрози на сьогодні на першому місці”, - наприкінці року заявив голова СБУ Іван Баканов. При цьому Росія використовує гібридну стратегію, воюючи на Донбасі і у соціальних мережах.

Це добре знають у Facebook, де намагаються відбілитися від звинувачень в тому, що соціальна мережа стала джерелом тотальної дезінформації. Протягом року компанія регулярно видаляла тисячі сторінок і груп у соцмережі, які поширювали фейкові новини, оманливу політичну пропаганду та маніпуляції.

Найгучнішим за останні пів року стало видалення у вересні понад 168 облікових записів, 149 сторінок Facebook та 79 груп в Україні, які поширювали дезінформацію. Серед видалених сторінок – Hyser, Znaj.ua, Politeka, за якими стежили понад 4,2 мільйони користувачів. А загальний бюджет витрачений на рекламу у Facebook та Instagram у Facebook оцінили у 1,6 мільйона доларів. Всі видалені акаунти та групи пов’язані з українською PR-компанією Pragmatico.

У 2019-му Україна також вперше отримала свого менеджера у Facebook. Ним стала Катерина Крук, яка є відомою експерткою з питань інформаційного простору та неодноразово брала участь у конференціях щодо дезінформації. В цьому ключі виглядає логічним наступний крок компанії - у першій половині 2020 року Facebook, за словами Крук, запустить фактчекінгову програму в Україні та позначатиме маніпуляції у стрічці новин.

Прийшов, запостив, переміг

“Українські вибори 2019 року були зламані”. Так охарактеризував президентську виборчу кампанію за день до другого туру голосування керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” Віталій Мороз. Головні на той момент кандидати Володимир Зеленський і Петро Порошенко зробили наголос не на змаганні ідей, а на емоціях. І вони були здебільшого негативні.

Обидва кандидати витрачали десятки тисяч доларів на рекламу у соціальних мережах. При цьому не завжди із виборчого фонду. Наприклад, в день другого туру виборів рекламу на офіційній сторінці Зеленського оплачувала ГО “Команда Зеленського”. Саме він і використав на максимум можливості соціальних мереж. В офіційної сторінки Зеленського в Instagram на момент виборів було 3,7 мільйони підписників. А відео на ютубі збирали семизначні числа. “Допомогло” і традиційне телебачення - дружній до кварталівця телеканал “1+1” за кілька тижнів до першого туру показав третій сезон “Слуги народу” та документальний фільм “Рейган”, де американського президента, який колись знімався у кіно озвучив… Зеленський.

Така стратегія дала свій результат: 30,24% голосів українців у першому турі і розгромні 73,22% у другому обрали Володимира Зеленського 6 президентом України. А далі просто повторили те, що вже раз спрацювало: розпуск парламенту, дострокові вибори, негатив через соцмережі та дружні телеканали на чинну владу і більше 43% “зробили їх знову”. Президентська партія “Слуга народу” вперше в історії українського парламенту сформувала одноосібну більшість.

Без турборежиму

За перші три місяці роботи нового парламенту “Слуги народу” ухвалили в цілому 86 законів та 218 постанов. Журналісти жартома подібну продуктивність назвали “турборежимом”.

Однак цей режим вимкнули при підготовці документів, які можуть серйозно вплинути на інформаційну сферу - законопроекту “Про медіа”, за підготовку якого відповідає голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та законопроект про протидію фейкам, над яким працює міністр культури Володимир Бородянський. За роботою над обома документами активно стежить медійна спільнота та експертне середовище.

фото Олександра Ткаченка

Найближчим до реєстрації в інформаційній системі парламенту є проект закону “Про медіа”. Робоча група, яка працювала над ним, передала документ комітету з питань гуманітарної політики. Він має замінити цілу низку застарілих законів, які зараз регулюють медійний простір. Зокрема, в українському законодавчому полі офіційно з’являться онлайн-ЗМІ, а журналісти, які там працюють, матимуть такі самі права як і їхні колеги з традиційних медіа. Законопроектом хочуть обмежити монополію в сфері медіа, заборонивши володіти більш ніж 35% частки аудіовізуального ринку, а друкованої преси - не більше 5%. А громадянам країни-агресора взагалі хочуть заборонити володіти українськими ЗМІ. Законопроект планують винести на обговорення в січні і лише після того розглядати в парламенті.

Більш дискусійне питання - боротьба із дезінформацією. Міністр культури Володимир Бородянський виступає за кримінальну відповідальність для тих, хто займається маніпуляцією в інформаційній сфері. Журналісти до таких ініціатив ставляться з пересторогою, вважаючи, що це може бути спроба змусити мовчати найбільш критичних із них. Не знайшли схвалення наміри запровадити посаду інформаційного омбудсмена та журналістську організацію, яка має бути водночас і самоврядною, і фінансуватися коштом держави. Автори законопроекту мають час, аби знайти компромісні формулювання, бо інакше спільнота не прийме регулювання з елементами цензури.

Мінцифри та держава у смартфоні

Якщо парламент міняє цифровий ландшафт, готуючи закони, то більш прикладні завдання має новостворене Міністерство цифрової трансформації, яке очолив керівник digital-кампанії Володимира Зеленського Михайло Федоров. Відомство створювали біля місяця і вже на початку жовтня він представив свою команду.

фото Мінцифри: міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

Це сталося якраз після ухвалення програми дій уряду. Завдання для Мінцифри, прописані в цьому документі максимально прості: реалізація обіцянки “держава у смартфоні”, більше охоплення і краща якість інтернету та підвищення комп’ютерної грамотності населення. Зважаючи на те, що програма написана на 5 років - це реалістичне завдання для відомства.

Аби знати, де є білі плями в покритті інтернетом, Мінцифри ще до кінця цього року планує перевірити якість зв’язку у бібліотеках, лікарнях, ЦНАПах та інших соціальних об’єктах. Паралельно відбувається поступова оцифровка послуг і пілотним проектом є електронні права та технічний паспорт, тестування яких розпочалося на початку тижня.

Але є одне але. Це - гроші. Уряд дав тільки 30 мільйонів гривень на підтримку поточних систем. Тому міністерству залишається тільки покладатися на “ефективну команду і міжнародно-технічну допомогу, державно-приватне партнерство, волонтерство” та сподіватися на збільшення бюджету на діджиталізацію на 2021 рік.

“Вконтакте” та “Одноклассники” повертаються?

У травні цього року минуло два роки санкціям проти російських сайтів групи «Mail.ru», «Яндекс», соціальних мереж «Вконтакте» та «Однокласники», які ввів п’ятий президент України Петро Порошенко. Навесні 2019-го «Яндекс» потрапив під удар вдруге, коли Порошенко продовжив санкції проти компанії ще на три роки. І хоча у своїй передвиборчій кампанії Володимир Зеленський зробив ставку на соцмережі, а у телеефірах дотримувався ідеї “спершу створи, потім забороняй”, шостий президент України скасовувати санкції поки не поспішає.

А після парламентських виборів народний депутат від президентської “Слуги народу” Микита Потураєв заявив, що влада не переглядатиме санкції проти заблокованих російських соцмереж. "Є просто ворожі медіа, в тому числі і соціальні, які не можуть бути дозволені, тому що це зброя ворога. Ми просто не маємо дурниць робити, а захищати наш інформаційний простір маємо", – сказав Микита Потураєв на початку серпня в ефірі програми “Свобода слова”.

Але попри блокування “Вконтакте” та “Одноклассники” присутні в українському інформ просторі. Вони то втрачали свої позиції у рейтингу найвідвідуваніших українцями сайтів, то поверталися у топ-5. За підсумками листопада 2019 року, дослідження інтернет-аудиторії України ІнаУ показує, що російські “Одноклассники” піднялися з 7 сходинки на 5.

Блокування сайтів

Ще один резонансний прецедент у сфері інтернет свободи 2019 року - блокування сайтів за рішеннями судів. Влітку було щонайменше 4 рішення судів, відповідно до яких оператори та провайдери мали закрити доступ до 26 вебсайтів та “накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні цих веб-ресурсів”. Останнє подібне рішення суд виніс у листопаді цього року. Так, Печерський районний суд зобов’язав тринадцять операторів та провайдерів заблокувати доступ до ще 69 сайтів. Досудове розслідування встановило, що через ці сайти відбувався збут наркотичних та психотропних речовин.

Експерти та юристи стверджують, що сайти блокували без достатніх підстав, оскільки майнових прав у користувачів немає, а речовими доказами можуть бути лише матеріальні об’єкти, якими сайти не є. Керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз наголошує на необхідності перезавантаження судів та на рівні підготовленості суддів, які мають розуміти, як функціонує та влаштований інтернет, що таке правовідносини в онлайні. “Подібних рішень може бути все більше і більше, бо правовідносини онлайн стають більш видимими”, – додає Мороз.