«Пандемія» fake news щодо COVID-19 та вакцин: як техгіганти протидіють дезінформації та хто з урядів цензурує тему
13 вересня 2021
13.09.2021

Техгіганти на власний розсуд встановлюють правила публікації контенту на своїх платформах. З розгортанням дезінформації на тему COVID-19 компанії почали обмежувати поширення недостовірної інформації. Як це відбувається та як техгіганти співпрацюють з урядами, розбиралася «Інтернет свобода».

Хто дезінформує найбільше та до чого тут пропаганда?

У липні 2021 року США звинуватили Росію та Китай в цілеспрямованій пропагандистській кампанії щодо вакцин західного виробництва. За словами прессекретарки Білого дому Джен Псакі, Центр глобальної взаємодії Держдепартаменту США дійшов висновку, що Росія і Китай просувають власні вакцини, поширюючи заяви, які підривають довіру до західної програми розробки вакцин.

За даними EUvsDisinfo, ще з січня 2021 року Росія активізувала свої зусилля щодо пропагування вакцини «Спутник V». До пропагандистської кампанії залучили як державні органи влади, так і ЗМІ, аби не лише пропагувати вакцину власного виробництва, а й для того, щоби звинуватити Захід та ЄС у саботажі російської вакцини.

Крім цього, повідомляється, що медіакомпанії Росії націлені також на певні країни, зокрема Грузії дорікають за те, що вона вибрала вакцини за схемою COVAX замість «Спутника», а Україну звинувачують у «геноциді» через те, що не придбала «Спутник».

Антивакцинатори — наслідок псевдонауки

Окрему групу поширювачів дезінформації щодо вакцин проти COVID-19 становлять антивакцинатори. Рух, чиї твердження базуються на псевдонаукових дослідженнях, які не мають достатньої кількості підстав для достовірних висновків, не підкріплені епідеміологічними даними чи перевірками власних гіпотез, особливо посилюється у час використання інтернету, зокрема через швидке поширення недостовірної інформації та об'єднання у спільноти так званих конспірологічних теорій.

Як техгіганти протидіють поширенню дезінформації?

У березні 2020 року 7 техгігантів, Facebook, Google, LinkedIn, Microsoft, Reddit, Twitter і YouTube, оприлюднили спільну заяву про боротьбу з дезінформацією про коронавірус.

«Ми тісно співпрацюємо над зусиллями щодо реагування на Covid-19. Ми допомагаємо мільйонам людей залишатися на зв'язку, а також спільно протидіємо шахрайству і поширенню дезінформації щодо вірусу, розміщуємо достовірний контент у наших мережах, а також представляємо важливу нову інформацію в координації з державними управліннями охорони здоров'я по всьому світу», — йдеться в документі.

Facebook

У лютому 2020 року Facebook посилила свої правила щодо реклами, згідно з якими заборонятиметься розміщувати оголошення з обіцянками вилікувати від коронавірусу (COVID-19).

Також через місяць генеральний директор Facebook Марк Цукерберг заявив, що соцмережа надасть Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) право безкоштовно розміщувати інформацію щодо поширення коронавірусу.

Марк Цукерберг. Джерело: Wikimedia Commons

З 19 березня 2020-го Facebook почав розміщувати перевірену інформацію про коронавірус COVID-19 згори стрічки новин.

Цей «інформаційний центр» наповнюють повідомленнями від Всесвітньої організації охорони здоров'я та Центрів контролю захворювань США. В Україні також там розміщуються повідомлення від МОЗ, адже відомство раніше домовилося з Facebook проводити інформаційну кампанію.

«У рамках протидії поширенню вірусної інфекції COVID-19 в Україні та з огляду на зростаючу потребу користувачів у коректній та своєчасній інформації Міністерство охорони здоров'я України разом з Facebook запускають розширений доступ до місцевих сповіщень Facebook. Це дасть можливість швидко отримувати актуальну та достовірну інформацію щодо коронавірусу з офіційних джерел МОЗ України, таких як офіційний вебсайт міністерства moz.gov.ua та сайт із відповідями на основні питання про COVID-19 covid19.com.ua», — зазначили у МОЗ.

Ще одним нововеденням для користувачів, які коментували дописи з недостовірною інформацією щодо коронавірусу, ставили під ними лайк або реакцію, ділилися ними, стала поява в стрічці посилання на сторінку «Руйнівники міфів» на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я.

У жовтні того ж року Facebook посилив політику та повідомив, що блокуватиме і не допускатиме публікації реклами, що стосується відмови від вакцинації.

А вже у грудні Facebook та Instagram заявили, що видалятимуть публікації, що містять дезінформацію про вакцини проти COVID-19.

«З огляду на нещодавні новини про те, що вакцини проти COVID-19 незабаром розповсюджуватимуться у всьому світі, протягом наступних тижнів ми почнемо видаляти помилкові міфи про ці вакцини, які спростували експерти в галузі охорони здоров'я, у Facebook та Instagram», – йшлося в заяві компанії.

Також тоді Facebook змінив підхід до роботи з користувачами, які зіткнулися з фейками. Компанія почала відправляти сповіщення всім, хто вподобав, прокоментував або поділився дезінформацією, яку видалили за порушення умов соцмережі. Повідомлення має такий зміст: «Ми видалили пост, який ви вподобали, адже в ньому була помилкова, потенційно небезпечна інформація про COVID-19». При натисканні на повідомлення користувач потраплятиме на спеціальну сторінку, де зможе ознайомитись поясненням, чому пост був видалений з Facebook.

У березні цього року компанія заявила, що до всіх постів у Facebook та Instagram, в яких обговорюється рівень безпеки щеплень вакцинами проти коронавірусу, додаватимуть позначку. В її тексті буде вказано, що всі вакцини проходять тривалі тести з безпеки й ефективності перед їхнім схваленням профільними регуляторами у світі.

А у квітні Facebook створила нову рамку, за допомогою якої користувачі можуть висловити свою підтримку вакцинації проти COVID-19. На рамці розмістили написи «Let's get vaccinated», що перекладається як «Нумо щепитися», «I got my COVID-19 vaccine», тобто «Я вже зробив щеплення проти COVID-19».

Серед тем, які блокує Facebook під час пандемії, були про протести проти самоізоляції; антикарантинні протести; неефективність вакцин від захворювань, проти яких вони призначені; хвороба безпечніша, ніж вакцина від неї; вакцини небезпечні, токсичні і викликають аутизм.

Та не все так ідеально з алгоритмами соцмережі. Адже за цей час Facebook неодноразово звинувачували у видаленні достовірних публікацій та просуванні фейків.

Згідно з дослідженням правозахисної організації Avaas, сторінки з топ-10 сайтів, що поширюють фейки та теорії змов про здоров'я, отримали майже в чотири рази більше переглядів в Facebook, ніж топ-10 сайтів з доказовою інформацією. Зокрема, 82 сайти, які поширюють фейки про здоров’я, за минулий рік зібрали 3,8 млрд переглядів. Серед них найбільше виділяються 42 сайти з «суперпоширенням». У них 28 млн підписників, лише у квітні 2020 року вони зібрали 800 млн переглядів.

Також алгоритми Facebook з контролю дезінформації ненавмисно блокували повідомлення від постачальників медичних послуг, громадських і релігійних груп, які рекламували щеплення від COVID. Алгоритми соцмережі помилково визначали таку рекламу як політичну. Під блокування потрапили повідомлення від державного Центру по контролю над захворюваннями (CDC), Каліфорнійської медичної асосціації, та інших організацій та груп. Тоді Facebook визнав, що він неправильно ідентифікував деякі рекламні оголошення.

Twitter

Ще у квітні 2020 року Twitter заявила, що оновила свою політику щодо COVID-19. Зміни стосуються видалення твітів з неперевіреними твердженнями, що «підбурюють людей до дії та викликають широку паніку, соціальні заворушення чи масштабні розлади».

Тоді ж Twitter анонсувала появу інформаційного вікна, що з’являтиметься на початку стрічки новин користувачів Twitter та надаватиме своїм користувачам в усьому світі достовірну інформацію про вакцинацію від коронавірусу у їхній країні.

Джек Дорсі. Джерело: Wikimedia Commons/JD Lasica

Натиснувши на посилання у вікні користувач перейде на нову сторінку у Twitter із інформацією про вакцини, що відображається у вигляді серії зібраних твітів від авторитетних організацій — Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC). Так званий твітер-посібник має кілька розділів: подробиці щодо ефективності вакцини, потенційних побічні ефекти, поради для вагітних тощо.

У листопаді 2020 року Twitter додала ще одну функцію для боротьби з поширенням дезінформації і фейків, що попереджатиме користувачів про сумнівний контент, якщо ті спробують його лайкнути.

Раніше аналогічні попередження соцмережа робила під час спроби ретвіту публікацій зі спірною інформацією. За даними компанії, це дозволило скоротити поширення неправдивих відомостей на 29%.

У січні 2021 року Twitter презентувала пілотну програму Birdwatch, яка допоможе боротися з дезінформацією у соцмережі.

«Birdwatch дозволяє людям ідентифікувати інформацію в твітах, яку вони вважають оманливою, і писати примітки, які забезпечать інформативний контекст твіту», — заявили в компанії.

2 серпня цього року Twitter заявила про початок співпраці з інформаційними агенціями The Associated Press (AP) та Reuters для протидії дезінформації шляхом популяризації достовірного контенту.

YouTube

У березні 2020 року YouTube почала просувати офіційні новини про COVID-19. На сайті з'явився спеціальний розділ з інформацією по Коронавіруси COVID-19. Він призначений для офіційних новин та іншої інформації від влади про пандемію.

У травні того ж року YouTube опублікував правила щодо недостовірної медичної інформації про коронавірусну інфекцію. Зокрема, обмеження стосувалися матеріалів, в яких повідомляються неправдиві відомості про коронавірус, що суперечать офіційним джерелам (наприклад, Всесвітньої організації охорони здоров'я та місцевим органам охорони здоров'я). Серед тем, які підлягають новим правилам: лікування, профілактика, діагностика та передача вірусу.

У випадку, якщо такий контент буде опублікований, відеохостінг видалить його із повідомленням про це електронною поштою. В другий раз це буде попередження, а через три попередження канал буде заблокований.

У жовтні 2020-го YouTube заявила, що блокуватиме контент, який поширює теорії змови про вакцину від COVID-19. В компанії заявили, що покладатимуться на інформацію щодо вакцин від експертів ВООЗ, Центрів контролю та профілактики захворювань та місцевих органів охорони здоров’я у всьому світі.

У квітні цього року Відеоплатформа YouTube запустила серію рекламних оголошень про державні послуги щодо вакцин проти COVID-19. У 16 та 31-секундних відео користувачів платформи закликають «повернутися до того, що ти любиш», отримавши вакцину. Проєкт платформа реалізує у рамках партнерства з Проєктом довіри до вакцин Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

Google

У серпні 2020 року Google заборонив видавцям використовувати свою рекламну платформу для показу реклами поруч з контентом, який просуває теорії змови про COVID-19. Компанія також заборонила рекламу, яка просуває ці теорії.

Ерік Шмідт. Джерело: Wikimedia Commons/Gisela Giardino

У тих випадках, коли певний сайт публікує матеріал, який порушує ці правила, Google заборонить такому сайту використовувати свої рекламні платформи.

На той час Google Alphabet уже забороняв показ оголошень з контентом, який висуває шкідливі заяви про профілактику захворювань і непротестовані ліки, зокрема про рекламні акції проти вакцин або контент, що спонукає користувачів відмовитися від лікування.

У січні 2021 року Google News запустила глобальний фонд для боротьби з дезінформацією про вакцини від COVID-19. На ініцаітиву виділили до $3 млн.

Фонд прийматиме проєкти, спрямовані на розширення аудиторії перевірки фактів та групи, які постраждали від дезінформації. Заявки розглядатиме команда з 14 присяжних з академічного, медіа, медичного та некомерційного секторів, а також представники Всесвітньої організації охорони здоров’я.

У червні компанія Google анонсувала нову функцію, яка попереджатиме користувачів про ненадійність джерел нової поширеної інформації, якщо вони ще недостатньо висвітлені та не перевірені. Наразі функція з’явиться у США.

Telegram

Telegram залишається однією із соцмереж, що досі не впроваджує жодної політики у боротьбі з дезінформацією щодо коронавірусу, зокрема щодо блокування фейків.

Павел Дуров. Джерело: Hubert Burda Media

Засновник компанія Telegram Павел Дуров заявив, що компанія не блокує постів з фейками про коронавірус тому, що цензура часто лише ускладнює боротьбу з помилковими ідеями.

«За 20 років керування дискусійними платформами я помітив, що теорії змови лише посилюються щоразу, коли їхній контент видаляється модераторами. Замість того щоб покласти край поширенню неправдивих ідей, цензура часто ускладнює боротьбу з ними», – написав Дуров.

На його думку, «поширення правди завжди буде ефективнішою стратегією, ніж застосування цензури».

Як фактчекерські організації співпрацюють з соцмережами у боротьбі проти дезінформації?

У листопаді 2020 року Facebook, Twitter і Google заявили, що разом боротимуться з дезінформацією про вакцини від COVID-19. Компанії об'єднають зусилля з фактчекерами та державними установами з усього світу. Разом із ними та держустановами Великобританії та Канади буде створено «стандарти відповідальності для боротьби з дезінформацією».

27 березня 2020 року компанія Facebook повідомила про запуск в Україні програми перевірки контенту на правдивість. Партнерами Facebook стали проєкти VoxCheck та StopFake, сертифіковані незалежною Міжнародною мережею фактчекінгу (International Fact-Checking Network).

«Суть співпраці в тому, щоби фейкові пости побачило якомога менше людей у Facebook, а якщо і побачили, то могли водночас побачити інший контекст цієї інформації, прочитати спростування цього твердження. Тобто ми не видаляємо чиїсь пости, не блокуємо когось за поширення фейків, але маркуємо пост як поширення недостовірної інформації. Завдяки маркуванню такий пост буде понижуватися в новинній стрічці алгоритмами. Також ті, хто збиратимуться поширити фейк або вже поширили, отримають попередження від соцмережі, що ви збираєтеся поширити неправду. Якщо одна й та сама сторінка частіше «попадатиметься» на тому, що поширює фейки, то в неї може зникнути можливість монетизувати й рекламувати контент», — розповідає Олена Чуранова, фактчекерка, координаторка партнерства StopFake із Facebook.

Технічно партнерам надається доступ до системи, куди автоматично потрапляють потенційні фейки: ті, які були промарковані самими користувачами, пости, у коментарях до яких люди вказують на те, що це недосовірна інформація. Також проєкт самостійно може знаходити фейки або отримувати безпосередньо від власної аудиторії через вебсайт або месенджери в соцмережах. Потім фактчекери аналізують отримані публікації.

«Якщо перед нами фейк, маніпуляція чи маніпулятивний заголовок, то спочатку ми пишемо спростування, а потім маркуємо за допомогою системи і з посиланням на наш фактчек», — пояснює Олена Чуранова.

Анастасія Іванцова, аналітикиня VoxCheck, наголошує: «Ми не маємо ні повноважень, ні інструментів, якими ми могли б щось заблокувати чи видалити. Наше завдання як фактчекерів лише перевірити інформацію та надати їй так званий “рейтинг” — тобто прикріпити до матеріалу нашу статтю з поясненням, що саме тут не так».

Уряди та COVID-19: хто замовчує та цензурує тему

Деякі уряди від початку пандемії намагалися приховувати тему поширення коронавірусу, цензурувати медіа та навіть вдавалися до ув’язнень журналістів.

Так у березні 2020 року Роскомнагляд наказав радіостанції «Эхо Москвы» та новинному порталу «Говорит Магадан» видалити статті про спалах коронавірусу COVID-19 з сайтів та соціальних мереж.

Головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Віталій Рувинський розповів, що з сайту вимагали зняти інтерв’ю з експертом із захворювань, який порівняв реагування влади на пандемію із реакцією радянської влади на катастрофу на Чорнобильській АЕС. Радіостанція видалили матеріал, проте планує оскаржити рішення Роскомнагляду в суді.

Головна редакторка «Говорит Магадан» Тетяна Брайс розповіла, що російський регулятор наказав їм видалити повідомлення про смерть чоловіка від пневмонії в місцевій лікарні. Крім того, поліція Магадана розпочала розслідування через нібито «поширення неправдивих новин», у рамках якого допитала пані Брайс та наказала провести «лінгвістичне розслідування» матеріалу.

Пізніше Роскомнагляд вимагав від Google заблокувати на сайті російського видання «МБХ медіа» новину з посиланням на The Financial Times про те, що кількість померлих від COVID-19 у Росії може бути вищою за офіційні дані.

У «МБХ медиа» заявили, що отримали повідомлення від Google про запит на блокування статті. За повідомленням онлайн-видання, Google попросив видалити статтю зі свого вебсайту або зробити її недоступною в Росії. Безпосередньо до редакції видання Роскомнагляд з вимогою не звертався.

У червні цього року під час презентації доповіді «Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації» керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла, що у Криму російська влада блокує від 25-30 інформаційних сайтів, у тому числі й сайти міжнародних організацій з реальною інформацією про поширення коронавірусу.

За словами Ольги Скрипник, сайти міжнародних організацій з реальною інформацією про поширення коронавірусу блокуються російською владою «з метою просування власної пропаганди».

Іншим кейсом стала політика президента Бразилії Жаїра Болсонару щодо соцмереж. У вересні цього року президент Бразилії підписав указ, який обмежує модерацію контенту та облікових записів соцмережами з метою, на його думку, «зменшення свавільного видалення та захисту свободи слова». У документі йдеться, що перед видаленням контенту техгіганти будуть зобов’язані презентувати «справедливу причину та мотивацію».

Проте варто зауважити, що перед цим публікації Жаїра Болсонару уже блокували соцмережі за поширення недостовірної інформації щодо COVID-19, зокрема у липні Youtube видалила відео, у якому йдеться, що «гідроксихлорохин і/або івермектин ефективні для лікування або профілактики COVID-19», згодом це ж відео видалила і Facebook.

Ще одним випадком замовчування теми коронавірусу урядами стала ситуація в Індії. У травні 2021 року Міністерство інформаційних технологій Індії надіслало всім соціальним мережам лист з проханням видалити будь-який контент, в якому йдеться про «індійський штам» коронавіруса. Уряд вважає, що це завдає шкоди іміджу країни.

Напередодні Twitter на прохання уряду Індії видалила понад 50 твітів, в яких критикували дії влади у боротьбі з COVID-19.

«Якщо контент порушує правила Twitter, він буде вилучений з платформи. Якщо він визнаний незаконним тільки в рамках певної юрисдикції, але не порушує правила Twitter, то ми можемо заборонити доступ до контенту тільки в Індії», – пояснили в Twitter.

А наприкінці травня до офісів Twitter в Індії прийшла поліція у рамках розслідування того, чому деякі твіти урядовців, згідно з політикою соцмережі, були позначені як маніпулятивні.

Варто додати, що у травні 2021 року в Індії почали діяти правила, за якими Twitter, Facebook та подібних соцмедіа вимагають видаляти дописи протягом 36 годин після отримання вказівки від влади. У разі недотримання Кодекса етики цифрових медіа компаніям загрожують судові позови.

Китай не став винятком у політиці цензурування теми COVID-19 та засудив до чотирьох років ув’язнення громадянську журналістку Жань Жан, яка розповідала про спалах коронавірусної хвороби в Ухані в лютому 2020 року. Дівчина записувала відео з переповнених крематоріїв і лікарень, на яких показувала спроби міста протидіяти поширенню COVID-19. Журналістку звинуватили у «пошуку приводів для сварок та провокуванні» за її висвітлення хаотичної першої реакції на перші випадки захворювання.

Раніше ми писали про конфіденційність даних у час COVID-19 та розбиралися, як пандемія вплинула на обмеження цифрових прав на основі звіту Роскомсвободи «COVID-1984: як за нами слідкували у рік пандемії».