Нова хвиля репресій: як уряд Білорусі зачищає інфопростір держави
28 липня 2021
28.07.2021

На початку липня уряд Білорусі розпочав нову хвилю репресій — блокування інтернет-ресурсів, арешти та масові обшуки у домівках правозахисників і журналістів, в офісах ЗМІ та неурядових структур, а також ліквідації громадських організацій, які нібито завдають шкоду державі. Розповідаємо про нову хвилю репресій та реакцію світу.

Блокування інтернет-ресурсів

Єврорадіо

7 липня в Білорусі зник доступ до сайту «Єврорадіо» — euroradio.pl. Як передавав правозахисний центр «Вясна», при спробі зайти на сайт ресурсу виникало повідомлення: «Доступ до інформаційного ресурсу обмежений на підставі рішення міністерства інформації Республіки Білорусь». Раніше заблокували основний сайт euroradio.fm.

TUT.BY

8 липня колишня команда одного з найпопулярніших новинних сайтів Білорусі TUT.BY запустила новий проєкт Zerkalo.io — вже за годину після запуску ресурс заблокували в Білорусі.

Сам TUT.BY, як повідомляє Радіо Свобода, уряд заблокував ще 18 травня, до офіційних звинувачень у будь-яких будь-які порушеннях. Видання виключили з Парку високих технологій, резидентом якого компанія була з 2019 року. Того дня Комітет державного контролю прийшов до офісу Tut.by у Мінську з обшуком та повідомив, що проти службовців Tut Bai Media порушено кримінальну справу «за ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі». Щонайменше 14 співробітників затримали, у деяких журналістів і редакторів удома, а також у редакції видання відбулися обшуки. 24 липня на YouTube-каналі «жизнь-малина» опублікували інтерв‘ю із співзасновником TUT.BY Кирилом Волошиним. У ньому він в подробицях розповів про блокування редакції, звільнення частини працівників та новий формат роботи медіа.

Наша Ніва

8 липня Міністерство інформації також заблокувало сайт видання «Наша Ніва» нібито за поширення забороненої інформації. Силовики затримали чотирьох співробітників редакції за ч. 1 ст. 342 КК Білорусі (Організація або підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або участь в них). Зокрема, як повідомляє Детектор Медіа, це головний редактор Єгор Мартинович, якого побили під час затримання, головред журналу «Наша історія» Андрій Динько, начальник відділу реклами і маркетингу Андрій Скурко і головний бухгалтер Ольга Ракович. Пізніше Ольгу Ракович та Андрія Динька відпустили, а Єгор Мартинович та Андрій Скурко перебувають за ґратами й досі. У той самий день провели обшуки в офісах редакції та бухгалтерії видання. 27 липня стало відомо, що Андрій Скурко, керівник відділу реклами порталу «Наша Нiва», потрапив до медчастини СІЗО.

Hrodna.life

9 липня визнали «екстремістським» Telegram-канал Hrodna.life. У відповідь редакція створила новий канал «Гродна Like!».

Белсат

27 липня суд Залізничного району Гомеля «екстремістськими» визнав сайт та соцмережі польського телеканалу «Белсат», повідомляє Deutsche Wellе. Підставою для цього стали матеріали перевірки Головного управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС у Гомельській області. У МВС Білорусі зазначили, що поширення чи репост інформації з екстремістських джерел тягне за собою адміністративну відповідальність з покаранням у вигляді штрафу або арешту.

У «Белсаті» назвали це рішення зачисткою інформаційного поля в Білорусі. «Мета подібних дій влади — зачистити інформаційне поле в Білорусі, максимально ускладнити поширення непідцензурої інформації. Рішення, природно, абсурдне. Ні "Белсат", ні інші незалежні медіа не є екстремістами. Ми будемо продовжувати працювати, нести нашим глядачам і читачам інформацію по-білоруськи і без цензури», — заявив заступник директора каналу Олексій Діковицький.

28 липня екстремістськими визнали ще 8 Telegram-каналів і чатів:

Обшуки редакцій та затримання журналістів

6 липня у Бресті силовики затримали редактора новинного сайту «Перший регіон» Олега Супрунюка. Його звинуватили у створенні та поширенні екстримістських матеріалів, проте того ж дня відпустили.

7 липня Асоціація білорусів світу «Батьківщина» отримала лист від Міністерства юстиції про позапланову перевірку «відповідності законодавству Білорусі». Схожі перевірки торкнулись і Білоруської асоціації журналістів, ПЕН-центру, «Екодома», «Звяна» та «Руху за свободу».

8 липня відбулись обшуки і у регіональних медіа.

Мапа з розташуванням редакцій, у яких відбулися обшуки. Джерело: Zerkalo.io

Окрім Мінська, інформація про обшуки та арешти надходила з Бреста, Гродна, Орші, Полоцька, Мозиря та Борисова.

Як повідомляє ZMINA, в Орші силовики затримали й повезли в невідомому напрямку редактора місцевого порталу Orsha.eu Ігоря Казмерчака. У Гродні після проведеного обшуку зник місцевий правозахисник Віктор Сазонов. У Бресті у будинку місцевого правозахисника Кирила Кофанова з організації Human Constanta відбувся обшук. Обшук був й у Миколи Шараха, керівника відділення Вільних профспілок у Полоцьку. У Борисові затримали правозахисника Олега Мацкевича.

Правозахисний центр «Вясна» також повідомив про затримання їхніх колег.

«Від ранку не було зв'язку з головою правозахисного центру "Вясна" Алесем Бєляцьким. О 18:00 стало відомо, що він затриманий», — йшлося в повідомленні у Telegram-каналі «Вясни».

16 липня силовики прийшли з обшуками до журналістів телеканалу «Белсат».

Зокрема до Павла Можейка, Анни Галети, Галини Абакунчик, Христини Чернявської, Олексія Кайріса, ведучого програми «Кожен із нас» і засновника курсів «Мова нанова» Гліба Лободенка, гомельського кореспондента телеканалу Євгена Меркіса, Ігоря Ілляша. Дружина Ігоря Ілляша, журналістка Катерина Андрєєва, була засуджена за стрім із акції протесту.

Цього ж дня в Мінську в офісі білоруської служби Радіо Свобода під час обшуку силовики виламали кілька дверей та винесли з приміщення техніку.

18 липня стало відомо про повторне затримання головного редактора опозиційної газети «Наша Ніва» Єгора Мартиновича.

Станом на 19 липня у Білорусі за 10 днів у редакціях ЗМІ та в їхніх співробітників було проведено понад 60 обшуків. Станом на 28 липня цифра значно більша — детальну інформацію про події можна дізнатись з Telegram-каналів незалежних білоруських ЗМІ та правозахисників, наприклад Zerkalo.io та «Вясна».

Винищення «бандитів та іноземних агентів»: ліквідація громадських та правозахисних організацій

22 липня Олександр Лукашенко на зустрічі з керівництвом Ради міністрів Білорусі торкнувся питання громадянського суспільства. За його словами, в «невеликій країні» Білорусі понастворювали під дві тисячі недержавних і некомерційних організацій – «бандитів і іноземних агентів». Згодом стало відомо, що Міністерство юстиції країни ліквідує низку неурядових організацій. Зокрема йдеться про організації, які:

  • підтримують громадянське суспільство, європейське спрямування Білорусі;
  • надають правову інформацію і юридичну допомогу;
  • займаються правозахисною, екологічною й природоохоронною діяльностями;
  • виступають за свободу слова чи є об’єднаннями журналістів і письменників ;
  • займаються культурною освітою й розвитком;
  • працюють задля захисту й розвитку білоруської мови.

Перші обшуки офісів щонайменше 13 громадських організацій відбулися ще 14 липня, серед яких були:

  • Правозахисний центр «Вясна»;
  • Білоруська асоціація журналістів;
  • Благодійний проєкт «Імена»;
  • Рух «За свободу»;
  • Центр правової трансформації Lawtrand;
  • Білоруський Гельсінський комітет;
  • Асоціація білорусів світу «Батьківщина»;
  • «Гендерні перспективи»;
  • Офіс європейської експертизи й комунікацій;
  • Союз білоруських письменників;
  • Білоруський народний фронт;
  • Центр економічних досліджень BEROC.

Крім того, обшуки відбулися вдома у відомих білоруських правозахисників Олеся Біляцького, Валентина Стефановича, Володимира Лабковича, Андрія Палуди, Сергія Сиса, Ольги Смолянко, Сергія та Тамари Мацкевичів, Миколи Шараха, Кирила Кофанова, Ігоря Казмерчака, Альони Лаптьонок. Відомо про затримання Валентина Стефановича, Володимира Лабковича, Андрія Палуди та Сергія Сиса.

23 липня вже ліквідували понад 40 громадських організацій.

Серед них, зокрема, благодійний проєкт «Імена», журналістське об'єднання «Пресклуб», правозахисний центр Human Constanta, центр розвитку ефективної комунікації «Жива бібліотека», «Центр правової інформації», «Центр екологічних рішень», «Офіс європейської експертизи та комунікацій», некомерційні організації «Територія прав», «ТаймАкт!» і European Youth Parliament, центр «Європейський діалог», ПЕН-центр та низка інших інформаційно-просвітницьких й освітніх організацій.

Ситуація з політв’язнями

Наразі у Білорусі — майже 600 політв’язнів. Про це йдеться в інтерв’ю Радіо Свобода з тимчасово повіреним у справах США, заступником помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джорджем Кентом.

«Коли я ще був на стажуванні у Держдепі 33 роки тому, тоді ще існував СРСР, моїм обов’язком була підготовка списку політв’язнів. Навіть через 3 роки після того, як Горбачов став лідером СРСР, ще було майже 800 політв’язнів. І серед них більшість були українці. А зараз в Криму понад 100, на Донбасі майже 200, у Білорусі майже 600. Тобто на Донбасі, в Криму та в Білорусі цього року більше політв’язнів, ніж було, коли я розпочав свою роботу в Держдепі понад 30 років тому», — розповів Джордж Кент.

Регулярні новини, пов’язані з політв'язнями, публікує правозахисний центр «Вясна».

На каналі пишуть і про звільнення людей із в’язниць:

Пояснення ситуації урядом Білорусі

Як пише Детектор Медіа, у Комітеті державної безпеки Білорусі масові обшуки та затримання журналістів незалежних білоруських медіа назвали «зачисткою від радикально налаштованих осіб».

За словами заступника начальника слідчого управління КДБ Костянтина Бичека, спецслужба разом зі Слідчим комітетом провела обшуки «у найбільш активних передплатників деструктивних Telegram-каналів».

«Щодо цих осіб була оперативна інформація про причетність до екстремістської діяльності, були проведені обшуки. Вилучено травматичну зброю, боєприпаси, наркотичні засоби, нацистську символіку та атрибутику», — цитує Бичека БЕЛТА.

Бичек стверджує, що є докази причетності окремих осіб до вчинення «кримінальних правопорушень»: «Наприклад, організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок, і участь в них, а також розпалювання соціальної ворожнечі».

Представник Слідкому Білорусі Володимир Шишко заявив, що відомство нібито отримало інформацію про причетність низки неурядових організацій та ЗМІ до «тіньового обігу коштів» та «фінансування протестів».

«Отримана достовірна інформація про причетність керівників і працівників низки недержавних організацій та об'єднань, а також представників засобів масової інформації до тіньового обігу значних фінансових коштів, які надходили з-за кордону, до несплати податків і фінансування різного роду протестної активності населення Білорусі», — цитує Шишка БЕЛТА.

Відповідь України та світу

14 липня у зв’язку з масовими репресіями в Білорусі українські громадські організації виступили з відкритою заявою до Офісу Президента України, Ради Національної безпеки та оборони України й Міністерства закордонних справ України.

У заяві вимагають:

  • Припинити дипломатичні відносини із представниками нелегітимного та антидемократичного режиму Олександра Лукашенка;
  • Висловити публічну підтримку громадянському суспільству Білорусі;
  • Заборонити будь-яку економічну співпрацю з білоруськими державними підприємствами, які фактично контролюються оточенням Олександра Лукашенка;
  • Запровадити жорсткі економічні санкції проти всіх функціонерів режиму Лукашенка та афілійованих із ними бізнес-структур;
  • Припинити співпрацю з правоохоронними та безпековими органами режиму Лукашенка та заборонити видачу громадян Білорусі на запит посадових осіб Республіки Білорусь;
  • Терміново провести засідання РНБО для обговорення ризиків, пов’язаних із процесами поглиблення співпраці режиму Лукашенка з Російською Федерацією і фактичного втягування Білорусі у гібридну війну РФ проти України;
  • Звернутися до урядів демократичних країн з пропозицією солідарних дій проти знищення громадянського суспільства Білорусі режимом Лукашенка.

15 липня Євросоюз повідомив, що готовий розширювати санкції проти Мінська через «нову широкомасштабну атаку на незалежні голоси в країні». Про це заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель: «Ці важкі порушення прав людини і фундаментальних свобод не залишаться безкарними. ЄС готовий розглянути подальші обмежувальні заходи у відповідності зі своїм поетапним підходом. ЄС буде і далі вживати будь-які необхідні заходи, щоб підтримати народ Білорусі».

Як повідомляє Громадське, з жовтня 2020 року ЄС поступово вводить нові обмеження проти Білорусі у відповідь на фальсифікацію президентських виборів в країні у серпні 2020 року, залякування і жорстокі репресії щодо мирних демонстрантів, членів опозиції та журналістів.

Станом на 6 липня ЄС запровадив санкції щодо 166 фізичних та 15 юридичних осіб. Їхні активи заморозили, фізичним особам заборонили в'їзд на територію ЄС.

Зокрема, 4 червня Рада Європейського Союзу запровадила заборону на проліт білоруських літаків над повітряним простором країн-членів ЄС, а також зобов’язала відмовляти авіаперевізникам із Білорусі у використанні аеропортів на території ЄС.

24 червня ЄС також увів нові секторальні санкції проти Білорусі через погіршення ситуації з правами людини, зокрема стосовно Романа Протасевича і Софії Сапеги.