Назар Токар: фабрики тролів працюють не лише на Facebook чи Twitter, а й на Вікіпедії (інтерв’ю)
26 листопада 2020
26.11.2020

Назар Токар — український відео-блогер, автор та ведучий You-Tube-каналу Tokar.ua. А ще він — один із близько 40-ка адміністраторів української Вікіпедії — вільної інтернет-енициклопедії, статті у якій пишуть та використовують тисячі людей у всьому світі.

Ми поспілкувалися з Назаром Токарем про те, хто стоїть за лаштунками української Вікіпедії, що там з приватністю і хто може впливати на контент платформи з таким шаленим охопленням.

Фото: Maria Zverintseva

— Згідно зі статистикою, в Україні на Вікіпедії зараз більше переглядають статті російською. Чи свідчить така статистика про те, що контент українською досі менш якісний?

Треба дивитися динаміку. Протягом останніх 6-ти років відвідуваність російської Вікіпедії з України суттєво падає. При цьому росте відвідуваність української і трохи менше – англійської. Раніше справді було таке, що російська Вікіпедія була «на коні»: багато статей, редагувань, інформації. Зокрема тому, що багато українців редагували статті російською. І я так само робив: читав російську, редагував російську. Так звик, так було комфортно.

Тільки за минулий рік українська Вікіпедія виросла мало не на 15%.

А в якийсь момент я почав розуміти, що щось не так. І я перейшов на українську. Так багато хто робить, і це відбивається на якості статей. Коли редактори переходять на українську, то вони починають і редагувати українською. Відповідно, покращується якість, об’єм, охоплення, ілюстрованість. Я маю приклад такого знайомого з Севастополя, який донедавна був активним дописувачем російської Вікіпедії. Зараз він покинув її і активно пише для української. Це допомагає українській Вікіпедії ставати якіснішою. Є над чим працювати, але й є чим пишатися і чому радіти. Тільки за минулий рік українська Вікіпедія виросла мало не на 15%.

Джерело: Вікіпедія

— А чи є в української Вікіпедії цензура на певні теми? Наприклад, графічні зображення?

Я не скажу, що таке є. Це енциклопедія, вона має бути інформативною. Якщо ця тема важлива, то має бути опис, ілюстрація, пояснення, посилання на джерела. Якщо ми говоримо про цензуру, то вона є в російській Вікіпедії. Наприклад, вони намагалися видалити статтю про Кузьму Скрябіна. У них там своя “атмосфера”, власні правила. В українській Вікіпедії я такого не пригадую. Радше навпаки — там ти побачиш критику про всіх. Я думаю, що це добре: має бути всебічна інформація про дійсність.

— Які теми найпопулярніші? Які мають прогалини?

Все, що стосується України, так чи інакше дуже добре висвітлене: населені пункти, політика, партії, депутати. Технології, інновації, винаходи – залежить від теми. Наприклад, той же SpaceX – там велика докладна стаття з графіком запусків і кількістю супутників на орбіті. Електроліт – велика хороша стаття. В Україні, я думаю, більше історія розвинута, мови.

— А з кого складається штат української Вікіпедії? Скільки це людей? В яких напрямках ці люди працюють?

Взагалі, тут немає такого поняття як штат, тому що Вікіпедію пишуть волонтери. Тобто, люди, які просто прийшли з роботи, сіли за ноутбук і почали писати статтю. Частина з людей взагалі не знає нікого іншого, просто заходить, робить якусь свою роботу — те, що їм цікаво, і все. Вони цим обмежуються. Якщо говорити про кількість активних редакторів, тобто тих людей, які протягом місяця робили хоча б одне редагування, їх виходить біля кількох тисяч.

Якщо ми говоримо про цензуру, то вона є в російській Вікіпедії. Наприклад, вони намагалися видалити статтю про Кузьму Скрябіна. У них там своя “атмосфера”, власні правила.

Редактором може бути будь-хто: можна навіть без реєстрації заходити і редагувати практично будь-яку статтю (окрім захищених). В тому ж і сенс Вікіпедії, що вона відкрита для всіх. Є ще такі градації як адміни і патрульні – це люди, які мають більше обов’язків, добровільно взятих на себе, і які підтримують дотримання правил у Вікіпедії. Адмінів в українській Вікіпедії близько 40, активних з них близько 15. Патрульних — майже 500, і активних із них теж десь половина.

— А чим займаються патрульні і адміни?

Якщо хтось заходить редагувати статтю, зазвичай ці зміни з’являються на сторінці, їх видно. Той, хто наступним зайде читати статтю, їх побачить. Але вгорі буде написано, що 1, 2, 3 або скільки завгодно правок у цій статті очікують на перевірку. Це означає, що ця стаття і ці редагування ще не були переглянуті і затверджені патрульним, або адміном. І той, і той може це робити.

— Що означають «перевірені зміни» у Вікіпедії?

Є набір правил, що зміни у статтях мають відповідати нейтральності, енциклопедичному стилю, не містити порушень етики, не порушувати біографію живих людей, не містити оригінального дослідження і так далі. Їх кілька десятків, складного нічого нема: просто цих правил потрібно дотримуватися.

Немає такого поняття, як людина, закріплена за однією статтею. Навіть немає поняття авторства. Тому що статті в публічному доступі, і кожен може редагувати.

Щоб затвердити зміни патрульний чи адміністратор дивиться, що було змінено у статті. Тобто, якщо стаття є готова, і в деяких місцях людина зайшла і щось додала. Патрульний перевіряє, чи конкретно ці зміни відповідають правилам. Якщо все окей, він просто натискає кнопку “Затвердити”. Після цього у статті зникає позначка про те, що є непідтверджені зміни.

— Чи обов’язковим є посилання на літературу і джерела?

Зазвичай усі дані повинні бути підтверджені авторитетними джерелами. Найчастіше це сайти, посилання на якісь періодичні видання, книгу або відео. Перевага надається просто сайту. Авторитетні сайти — це ті сайти, які загальноприйнято вважаються такими. У нас це умовно 24 канал, Уніан, Укрінформ, РБК-Україна, Українська Правда — основні новинні сайти. Це і є джерела.

— А якщо вноситься правка, яка базована на власній думці?

Зазвичай це видаляється. Це називається «оригінальне дослідження». Воно заборонене, якщо не підтверджене джерелами.

— Авторське право. Якщо дублюється інформація з якогось відкритого джерела чи самої Вікіпедії, чи вважається це порушенням авторського права?

Це хвора тема для Вікіпедії, тому що авторське право порушується на кожному кроці. Вікіпедія формально дуже прискіпливо до цього ставиться. Це виливається у те, що завантажити фотографію чи зображення виявляється великою проблемою: ти маєш вказати причини використання якоїсь фотографії чи зображення. Якщо на сайті немає відкритої ліцензії (тобто, сайт не дозволяє використання матеріалів), і ти копіпастиш статтю чи робиш автоматичний переклад, це порушення авторських прав. Якщо це знаходять, такий текст має бути видалено. Але ж ти не можеш перевірити десятки тисяч редагувань на день. Якщо йдеться про нову статтю або великий шматок тексту, то, звичайно, його перевірять. Для цього спеціальні інструменти.

— Копіпаст англійської статті з Вікіпедії, який перекладений українською, — це порушення?

Ні, це не порушення, тому що весь контент на Вікіпедії, принаймні текстовий, має відкриту ліцензію. Тобто, ти можеш скопіпастити контент з Вікіпедії собі на приватний блог, і це не буде порушенням. Навпаки дозволяється лише у тому випадку, якщо ти створив контент і ти його розповсюджуєш під відкритою ліцензією. Відповідно, таке саме правило й для перекладів: перекласти з англійської на українську тобі не заборонено. Більш того – це добре, бо ти створюєш контент.

Якщо на сайті немає відкритої ліцензії (тобто, сайт не дозволяє використання матеріалів), і ти копіпастиш статтю чи робиш автоматичний переклад, це порушення авторських прав.

— До Вікіпедії є питання, що дуже часто вторинні джерела можуть мати помилку, яка потім перекочовує у статтю. Чи перевіряється якимсь чином якість вторинних джерел?

На жаль, це велика проблема. Наведу приклад УП. Вони колись, у 2007 році, знайшли інформацію про один із концертів і дофантазували туди, що там виступали відомі музиканти і що вони підтримували московський патріархат. І от вийшла ця стаття, купа ЗМІ її передрукували. Я не звертав на це уваги, і взагалі це давно було, а потім подивився, що жодного джерела, яке точно підтверджувало б це, немає. Я навіть зв’язався потім з одним із музикантів, про яких йшлося у статті. Він сказав, що такого не було, це все вигадали. Тобто, це було зроблено заради хайпу. Отже, робимо висновок, що, на жаль, навіть великі ЗМІ роблять або якусь джинсу, або треш, просто щоб похайпувати. Тому треба завжди там, де є можливість, підтверджувати якісь важливі дані кількома джерелами.

Є ще також проблеми з інтерпретацією первинних джерел. Наприклад, Дмитро Кулеба написав щось у себе на сторінці в Твіттері. Це первинне джерело. Вторинне джерело – це, наприклад, УП пише «Дмитро Кулеба стверджує, що…» і цитує його Твіттер. Вікіпедія віддає перевагу вторинному джерелу, тому що це уже аналітика. І треба завжди перевіряти, чи дійсно те, про що йдеться, справді сказала ця людина.

![]()

Джерело: Вікіпедія

— Як захищаються особисті дані дописувачів Вікіпедії? Наприклад, дехто прихований під нікнеймами, а дехто має ім’я, прізвище та фото. Чи не ставить це під загрозу приватність цих людей?

Приватність даних – це важлива тема в Вікіпедії, і вона захищається у такому форматі: якщо ти не розкриваєш своїх даних (з якихось причин ти не хочеш, щоб тебе ідентифікували), то ти обираєш собі нікнейм. Нікнейм тебе ніяк тебе не розкриває, якщо ти не вказуєш жодних контактних даних і посилань на соцмережі.

Приватність даних – це важлива тема в Вікіпедії.

У випадку, якщо з якихось твоїх дій тебе хтось із користувачів Вікіпедії ідентифікує, це розглядається як розкриття приватних даних. Коли адмін бачить таку ситуацію, він приховує це редагування і виносить попередження або блокування. Якщо відбувається грубе порушення етики, або розкриття приватних даних, або просто нецензурна лексика, то адміністратор відкидає це редагування і приховує цей текст. Тобто, в історії це відобразиться як закреслена версія без тексту. Це може побачити тільки інший адміністратор. Публічно ці дані недоступні. Після того, виноситься або попередження, якщо це якесь несуттєве порушення, або блокування користувачу, який грубо порушив правила

— А як швидко адміни і патрульні встигають відреагувати на такі ситуації? Наприклад, якщо у статті хтось додасть номер телефону?

Всі, хто редагує Вікіпедію, — це волонтери (за невеликими виключеннями). Отже, якщо людина прийшла з роботи, заварила собі чай, відкрила ноутбук, тоді вона це прибере. Як швидко – залежить від того, чи вона сьогодні має час на Вікіпедію чи ні. Немає такого поняття як черговий. Тобто, я, наприклад, заходжу і бачу, що щось відбувається, я пішов туди і щось редагую. Але я заходжу тоді, коли мені зручно.

Але якщо йдеться про серйозні, популярні статті, то якийсь вандалізм, розкриття приватних даних або порушення етики може висіти буквально хвилину, далі це все прибирають і приховують. Зазвичай, вандалізм у популярних статтях висить не більше ніж півгодини.

— Тобто, це за певними редакторами закріплені деякі статті? Чи система просто видає всі правки по всіх статтях, які внесені за певний проміжок часу?

Немає такого поняття, як людина, закріплена за однією статтею. Навіть немає поняття авторства. Тому що статті в публічному доступі, і кожен може редагувати. У кожного адміна є таке поняття як список спостереження. Якщо тобі подобається чи не подобається якась стаття, і ти хотів би слідкувати за нею, ти її додаєш — і все. Коли ти заходиш на Вікіпедію, бачиш усі неперевірені або навіть перевірені зміни у статтях, які тобі цікаві. Наприклад, у мене 10 тисяч статей у списку спостереження. Загалом, завдяки тому, що працюють інші патрульні й інші адміністратори, за день там з 70 тисяч є в середньому 60 статей, які ще ніким не вичитані. Отже, це не настільки критично, як здається.

Якщо хтось бачить статтю з непервіреними даними – адмін або патрульний – він її може вичитати, може проігнорувати.

— Тобто, якщо це якась гаряча тема, правки вносяться дуже швидко?

Так, там навіть є такий інструмент як вирішення конфліктів редагувань. Наприклад, коли ти зберігаєш редагування, то хтось уже міг змінити новішу версію. У такому випадку треба вибрати, які частини статті твого редагування залишити, а які взяти з версії іншої людини. Таким чином, вирішується питання редагування популярних статей.

— А за ким останнє слово?

Такого поняття немає. Якщо зайшов патрульний і бачить, що правило порушене, — він зміни відкидає. Якщо бачить, що правило дотримане, він їх затверджує. Якщо слідувати правилам, то немає такого поняття як суб’єктивна думка, є дуже чіткі правила і все.

Інша справа, що може бути конфлікт редагувань. Наприклад, один адмін прихильник Тимошенко, другий – Порошенка, третій – Зеленського. І вони редагують статтю, яка є гострополітичною. Наприклад, про Мангера (ред. – голова Херсонської обласної ради, один із підозрюваних у замовному вбивстві Катерини Ганзюк). Він є представником партії Батьківщина, зараз він при владі за Зеленського, а саме вбивство Катерини відбулося за час перебування при владі Порошенка. Так чи інакше, усі ці факти можна по-різному інтерпретувати у цьому контексті. І тут може виникати конфлікт інтересів. За правилами, у цьому випадку має відбуватися обговорення змін. Наприклад, ти щось змінив, зайшов інший адмін і побачив зміни, з якими не згоден. Він зміни прибирає. Ти вважаєш, що так не повинно бути, пишеш на сторінку обговорення цієї статті з проханням пояснити ці дії. І аргументуєш, чому було написано саме так, а не по-іншому. За правилами, у цей час інший адмін не повинен редагувати. Ви шукаєте консенсус. Коли його знайдено, вносяться правки до статті за цим консенсусом.

Вікіпедія вільна: професор має такі самі права на редагування, як і студент 2-го курсу.

— Якщо хтось напише статтю, побудовану на неправдивій інформації, чи з’явиться така стаття?

Стаття точно з’явиться, бо Вікіпедія відкрите джерело. Але коли тільки її побачить якийсь досвідчений користувач, то запропонує її на швидке видалення. Або, якщо є якісь сумніви, то на повільне. Швидке видалення – це видалення адміністратором або патрульним без обговорення. Наприклад, це стаття про якогось учня 9 класу. Така стаття просто не є значимою. Адміністратор ставить шаблон, видаляє її, вказуючи причину. А якщо ти дивишся на статтю і думаєш, що вона може бути значимою, але не факт, ти ставиш її на обговорення (повільне вилучення). І впродовж тижня йде обговорення, чи треба видаляти. Через тиждень адміністратор заходить, дивиться, які були аргументи «за» і «проти» і або залишає статтю, або видаляє її.

— А чи долучають до редактури і апробації науковців чи фахівців у сфері? Чи є практика (у разі складних тем) звернення до таких людей, щоб вони цю інформацію додали?

Ні, такого немає. Більш того, були в історії Вікіпедії такі моменти, коли відомі професори чи науковці писали листи до Вікіпедії з вимогою захистити статтю від інших редакторів. Їм відмовляли з аргументацією, що це вільна Вікіпедія: людина може, якщо вона має відповідні джерела, це редагувати. Тут така двобока ситуація: з одного боку, дійсно професор знає краще (скоріш за все), а з іншого – це вільна енциклопедія. Отже, професор має такі самі права на редагування, як і студент 2-го курсу Вінницького технікуму. Інша ситуація в тому, що частина адміністраторів, редакторів чи патрульних є професорами, викладачами, істориками, відомими науковцями. Таким чином, вони піклуються про цікаві їм статті.

Якщо це якась стаття про електроліти або про замки Тернопільщини, вона не буде дуже цікава іншим, щоб там вандалити. Якщо є вандалізм, то його, звичайно, поприбирають. А ті, хто на темі добре розуміється, як-от науковець, який об’їхав усі замки Тернопільщини і знає, у яку сторону виходили вікна, може, звичайно, місяцям редагувати усі ці статті, і ніхто йому нічого про це не скаже, бо ніхто нічого не знає про це.

— А як можна стати адміном чи патрульним?

Дуже просто. Там є вимоги. Наприклад, для патрульного це, здається, 60 правок і 2 місяці редагування і відсутність блокувань за останні ці 2 місяці. Для адміна – те саме, просто трохи більші параметри. Людина виносить свою кандидатуру на обговорення, люди залишають свої голоси, і через 2 тижні адміністратор перевіряє обговорення і робить підсумок: права надано/ не надано і чому.

З адміністраторами важче. Там немає такого поняття як термін обговорення (принаймні, формально він не дотримується). По кожній кандидатурі обговорення може тривати місяцями. Мене 2 місяці обговорювали. Люди голосують, і треба щоб був певний відсоток «за». Там багато запитань. Наприклад, люди відкривають редагування, яке зроблене 2 роки назад, і питають, що ти там мав на увазі. Це добре, бо там можна знайти будь-що.

Є таке поняття як «глобальний обліковий запис». Тобто, ти реєструєшся, наприклад, в російській Вікіпедії, і після цього твій акаунт автоматично створюється в усіх 180-ти Вікіпедіях. І ти коли заходиш в британську чи італійську Вікіпедію — вже можеш редагувати. Були випадки, коли людина хоче бути патрульним або адміном, а у його редагуваннях на російській Вікіпедії пише, що «Республика Крым после присоединения к России…». І тут уже зрозуміло, що якщо людина пише не анексія, окупація, а приєднання; це людина, точка зору якої не відповідає дійсності. Отже, їй не місце серед патрульних або адміністраторів української Вікіпедії.

— А чому людей блокують у Вікіпедії?

Дуже часто приходять люди, які додають рекламу, наприклад, на якийсь Інтернет-магазин. Це, звичайно, порушення правил. Якщо це взагалі новий користувач із деструктивним внеском, — його відразу блокують навіть без попередження. Найчастіше спочатку попереджають. Якщо людина продовжує порушення – її блокують на певний час. Якщо нічого не міняється – її блокують назавжди. Це означає, що людина не може зайти під цим іменем користувача чи ІР-адресою, якщо вона є статичною, на Вікіпедію для редагування (читати можна).

Багато хто думає, що може зайти під VPN, завести новий акаунт і знову редагувати. Дійсно, технічно ця ВПН-ка не є скомпрометованою. Якщо це відкритий проксі, то під цією адресою уже хтось, скоріш за все, на Вікіпедію заходив. Якщо це так, то за нею можуть зайти зовсім різні клієнти, і це видно. Вікіпедія намагається ідентифікувати тих, хто обходить блокування і блокувати повторно.

— А які ще безпекові виклики трапляються для Вікіпедії та її вмісту?

Є така штука як «ляльковий театр». Це коли людина щось редагує, бере участь в обговоренні, і, щоб підтримати свою точку зору, створює «ляльки» — підробні акаунти, які теж беруть участь у голосуванні або редагуваннях. Це Вікіпедія також намагається контролювати і перевіряти. Є такі люди як check-юзери. Вони заходять і перевіряють різні параметри за запитом. Якщо запит показує, що це все одна людина – блокуються усі акаунти, крім одного. Якщо є порушення – то взагалі всі і назавжди.

Фото: канал Tokar.ua на YouTube

Є спеціальні програми, ліцензія на які на місяць може коштувати біля 100-150 Євро і які створюють тобі повністю унікальний цифровий відбиток. Тебе ніяк не можуть ідентифікувати за попереднім акаунтом. Ними зазвичай користуються фабрики тролів з Росії, бо такі фабрики працюють не лише на Facebook чи Twitter. Вони псують нерви не лише українській, але й англійській, італійській, іспанській версіям Вікіпедії. Ці акаунти створюють пачками, і вони можуть створювати видимість якогось консенсусу в обговореннях. Наприклад, «от дивіться, уже 15 різних користувачів написало, що Крим «приєднано». І коли їх перевіряють, вони всі різні.

При цьому, ця інформація про такі акаунти не підтверджена і не розкрита. Щойно її підтвердять – їх заблокують назавжди. Тому вони роблять усе можливе, щоб це приховати.

Кілька років тому подібну команду людей з Азербайджану розкрили. Це були 20 людей, які координували свої дії на російській Вікіпедії для відбілювання позиції Азербайджану у війні з Вірменією. У цьому випадку це були реальні люди, які координували свої дії. Згідно з правилами, ти не маєш права координувати дії поза Вікіпедією. Якщо таке розкривається, навіть серед адмінів, найбільш вірогідно, вони отримають блокування. Але найчастіше це приватне листування, тому координацію дій дуже важко розкрити.

Це відслідковує Вікіпедія як програма чи люди?

В першу чергу – адміни. Якщо ти бачиш, що з’явився зареєстрований користувач, який редагує тільки одну статтю, і при цьому робить це професійно, вказуючи шаблони, обговорення, ця людина викликає підозри. Якщо хтось зі схожих людей уже цю статтю редагував і його заблокували, ти робиш висновок, що, можливо, ці два користувачі – одна і та ж людина. І ти додаєш запит до чек-юзерів на перевірку. Якщо перевірка показує, що це справді так, то ця друга людина без попередження, обговорень, просто блокується назавжди з поясненням «обхід блокування». Чек-юзери у кожній країні власні.