Навіщо сьогодні в Україні потрібно говорити про Індекс регулювання онлайн-простору як дослідження, що покаже стан вільного інтернету в країні?

Ззовні ситуація з інтернетом виглядає доволі оптимістично. Адже Україна – це країна, де доступ до всесвітньої мережі є одним з найдешевших у світі, про що свідчать дані дослідження Numbeo.

За доступністю інтернету з огляду на ціну послуги великі українські міста є лідерами у світі. Для користувачів це хороший показник.

Дослідження щодо вартості мобільного інтернету аналогічні. Ми входимо у п’ятірку країн з найдешевшим мобільним інтернетом за даними дослідження Worldwide mobile data pricing.

Але слід пригадати, що лише у 2015 році великі мобільні оператори Київстар, МТС Україна (згодом – Vodafone Україна) та Lifecell (тоді ще Астеліт) отримали ліцензії на технології 3G. Тоді Україна останньою в Європі зробила 3G загальнодоступним. Але і у 2020 році користувачі відчувають різницю у доступі до мобільного інтернету у великих містах та за їх межами. Швидкість мобільного інтернету значно падає, а іноді зв'язок повністю відсутній – варто лише від'їхати від Києва на кілька десятків кілометрів.

Довідково: Перша ліцензія стандарту UMTS/WCDMA була видана ще в 2005 році, Укртелекому - тоді ще державній компанії. У листопаді 2007 дочірня компанія Укртелекому - Utel - почала комерційне використання цієї мережі. За три роки стільниковий зв'язок був оформлений в окремий бізнес - проект ТриМоб. Це була непрозора діяльність щодо запровадження мобільного Інтернету, створення державного монополіста та гальмування вільному доступу до мережі, а особливо до аудіо та відео контенту, з яким стандарт 2G не міг впоратися. Крім Укртелекому ще дві компанії – Інтертелеком та PeopleNet - використовують інший стандарт CDMA. Інтертелеком почав тестувати мережу у 2007-му, у 2009-му використовував мережу в Києві, Одесі та Криму. PeopleNet почав будувати свою мережу у 2006, а в комерційну експлуатацію запустив у 2007-му. Станом на 2015 рік в Україні були три компанії, які мали ліцензії і використовували цей стандарт, але їхня загальна абонентська база була невеликою, як і територія покриття.

Нагадаємо, Європа почала користуватися 3G ще у 2004-му.

Для України інтерес дослідників до розвитку інтернету є доволі новим – перше глобальне дослідження вільної мережі зробила американська організація Freedom House у 2011 році. Тоді Україна не фігурувала у списку країн, де проводилося дослідження. У наступному 2012 році Україна з’явилася на карті Freedom on the net й була позначена, як країна з вільним інтернетом. Дослідження в самій Україні на той час ніхто не проводив.

Сьогодні, досліджуючи вільний інтернет, кожному аналітику варто ставити перед собою кілька основних питань. Перше питання: чи є у користувачів вільний доступ до мережі з певними технічними можливостями (швидкість, стандарт передачі даних)?

Друге питання: яку необхідну інформацію користувачі можуть знайти у мережі? Чи є обмеження такої інформації і наскільки вони необхідні? Адже такі обмеження існують.

Загальні обмеження встановлені міжнародними договорами: частина 3 статті 19 та стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, частина 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обмеження встановлює і національне законодавство: частина 2 статті 34 Конституції України, стаття 21 та 28 закону України «Про інформацію».

Сюди можна віднести і обмеження доступу до російських соціальних мереж та сайтів з боку українського уряду у 2017 та 2018 роках.

Окремий напрямок впливу на свободу Інтернету – законотворчі ініціативи. Показовим фактом «креативу» парламенту минулого скликання була поява законопроекту №6688, який містив пропозиції щодо тотального відстеження трафіку, позасудової процедури блокування сайтів. Проект значно розширював повноваження органів влади щодо регулювання Інтернет-простору, не мав чітких обмежень щодо такого впливу. Це могло призвести до значного погіршення прав користувачів, провайдерів та інших учасників ринку. Проти цього законопроекту згуртувалися правозахисники, громадські організації, професійні і галузеві об’єднання та громадяни. Очевидні вади цього проекту та об’єднані зусилля проти його ухвалення вплинули на законодавців. Проект не став законом, проте залишився негативним прикладом спроб регулювання інтернету.

Нинішній парламент дев’ятого скликання також відзначився ініціативами, що викликали спротив у громадськості. Йдеться про законопроект № 1083 «Про електронні комунікації», зареєстрований в новому парламенті у перший місяць його роботи. Він передбачав продаж SIM-карт лише за паспортом та реєстрацію IMEI-кодів телефонів. Після шаленої критики та несприйняття суспільством документ був відкликаний.

Третє питання щодо розвитку вільного інтернету – як протидіяти дезінформації, маніпуляціям та іншим зловживанням у мережі. Це питання стосується не тільки України – воно є міжнародним. Виборчі кампанії в світі стають часом загострення таких впливів. Вибори президента США Дональда Трампа ще раз актуалізували цю дискусію. Основним звинуваченим був не переможець американських виборів, а Росія, яка, за даними розслідування американського спецпрокурора Мюллера, змогла організувати втручання у вибори завдяки незаконному впливу через соціальні мережі.

Згодом також почалася історія з Brexit у Великій Британії. Питання втручання у референдум щодо виходу країни зі складу ЄС за допомогою соціальних мереж залишається предметом багатьох дискусій, навіть надихнуло на створення художнього фільму. То ж подібна діяльність є проявом порушення Інтернет-свобод.

Аналізуючи звіт Freedom on the Net 2019, аналітик Рані Молла робить висновок: уряди багатьох країн вважають, що в соціальних медіа пропаганда працює краще, ніж цензура.

Попри всі сучасні виклики, в Україні вільний інтернет й досі існує у первісному не розвиненому стані, ніж є результатом системної діяльності усіх зацікавлених сторін - громадянського суспільства, держави, бізнеса, громадян. Громадська організація «Інтерньюз-Україна» вирішила системно підійти до питання вивчення вільного інтернету та впливів на нього в Україні. Зважаючи на минулі вади ліцензування мобільного інтернету, на системну законодавчу роботу щодо захисту інтернет свобод та цифрових прав громадян, зовнішні впливи, команда «Інтерньюз-Україна» вирішила запровадити індекс регулювання онлайн-простору.

Що це таке і навіщо потрібен цей індекс?

З початку осені громадська організація «Інтерньюз-Україна» спільно з ключовими медіаюристами працює над створенням Індексу регулювання онлайн-простору, який допоможе оцінити якість запропонованих законопроектів за чітко визначеними критеріями, спираючись на засади прав людини.

Цей інструмент дозволить громадянському суспільству послідовно моніторити підходи та пропозиції щодо функціонування онлайн-простору та швидко реагувати на нові законодавчі ініціативи.

Чим це буде відрізнятися від існуючих досліджень, наприклад, вже згаданого Freedom on the Net чи Рейтингу світової свободи преси 2019 року від «Репортерів без кордонів»?

Ці дослідження є відомими та авторитетними у світі. Їх цінність полягає у тому, що вони роблять оцінку більшості країн світу та порівнюють їх між собою. Це зручний механізм для оцінки питань свободи слова чи інтернету в цілому. Наразі в Україні відчувається намагання певних суб’єктів скористатися відсутністю будь-якого регулювання для розповсюдження дезінформації та маніпулювання інформацією. Та бажання держави швидко зарегулювати галузь, що безумовно позначиться на свободі в інтернеті для користувачів, учасників ринку тощо.

Індекс перш за все покликаний оцінити стан свободи інтернету через зміни у регулюванні відносин, що виникають в онлайні.

Завдяки оцінці нормативних актів та їх проектів ми зможемо побачити динаміку змін щодо свобод і прав для користувачів і учасників ринку. Додатковим поштовхом до такого підходу став досвід оцінки та реакції на проекти нормативних актів щодо регулювання відносин в онлайні за останні роки.

Тривале використання індексу покаже динаміку змін щодо інтернет свободи в Україні. Індекс буде національним. Оцінку проводитиме пул експертів, відібраних відповідно до встановлених критеріїв. Таким чином ми зможемо мати національний інструмент оцінки розвитку вільного інтернету в Україні.

Детальну інформацію щодо методології індексу буде оприлюднено у лютому 2020 року, слідкуйте за новинами на нашому сайті.