“Коронавірус тут”: що порушує публікація адрес начебто хворих на коронавірус киян
9 квітня 2020
9.04.2020

У середу, 8 квітня, видання “Вести” у своєму матеріалі опублікувало номери будинків киян, начебто хворих на коронавірус. Це викликало неабияке обурення у соцмережах, серед журналістів та представників громадських організацій.

Саме видання заявляє, що дані отримало з власних джерел у медичних колах, і пояснює, що оприлюднило адреси для того, щоб “кияни мали уявлення про масштаби епідемії і дотримувалися карантину”. “Вести” додають, що “не мають мети посіяти паніку”.

Матеріал з адресами будинків почали активно публікувати сумнівні сайти як From-ua, “Фраза”, “Народна правда”, а також Gazeta.ua, Depo.ua. Паралельно у телеграм-каналах вже “гуляють” скріншоти списків не лише самих будинків, а й номери квартир, де нібито живуть хворі на коронавірус кияни.

Правда чи фейк

Під час онлайн-пресконференції 7 квітня 2020 року міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що інформація про киян, хворих на коронавірус знаходиться у базі Моніторингового центру з протидії поширення COVID-19. За словами Кличка опубліковані “Вестями” та телеграм-каналами списки є дезінформацією.

фото з відкритих джерел

“Уся інформація про киян, яка перебуває у базі Моніторингового центру захищена та не потрапить у відкритий доступ. Це щодо тих псевдо-списків, які сьогодні “гуляють” мережею. Зазначу, що центр у своїй роботі використовує досвід подібних центрів у Сінгапурі та Сеулі”, — заявив Кличко.

Служба безпеки України також спростувала інформацію, поширену “Вестями”. “Це черговий фейк”, – повідомила пресслужба відомства “Укрінформу”.

Видання #Букви звернулося за коментарем до заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенко щодо того, чи буде відповідна реакція на оприлюднення номерів будинків і на можливий несанкціонований доступ до баз. “Неофіційно Нацполіція киває на МОЗ та київську владу, а ті у відповідь – на поліцію",- пишуть журналісти.

Реакції Міністерства охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я на поширення таких даних не було.

Що порушує публікація адрес

Юрист ГО “Інститут масової інформації” Алі Сафаров у коментарі "Інтернет свободі" зазначає, що “Вести”, опублікувавши перелік номерів будинків, законодавство не порушили, оскільки інформація не містить даних, які б дозволяли ідентифікувати конкретну особу.

“Стаття 32 Конституції України забороняє розповсюдження персональної інформації про особу. Таке розповсюдження тягне за собою відповідальність, аж до кримінальної відповідно до статті 182 Кримінального кодексу України. У той же час відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Публікація в “Вестях” не містить номеру квартири, прізвища, фотографій чи інших даних, які дозволили б ідентифікувати конкретну фізичну особу – лише номер будинку”, — пояснює Алі Сафаров.

В той же час через скріншоти із адресами та зазначенням квартир киян у телеграм-каналах ідентифікувати особу можливо.

“Так, розповсюдження інформації, яка дозволяє точно ідентифікувати фізичну особу, зокрема через номер квартири – можна вважати поширенням персональних даних. Чи буде таке поширення порушенням законодавства – залежить від мети, з якою поширюється ця інформація”, — коментує юрист. Мається на увазі, чи візьме суд до уваги, що суспільна важливість і забезпечення суспільної безпеки може бути важливішою за завдану шкоду.

фото EPA

Про можливу завдану шкоду та порушення прав у колонці для “Детектора медіа” пише правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич. На його думку, публікація “Вестей” може призвести до “полювання на відьом” та напруження у тих мікрорайонах і громадах, які проживають поблизу вказаних адрес. Як приклад, він наводить події лютого 2020 року у Нових Санжарах.

“Звісно, прізвищ інфікованих людей у матеріалі не вказано – однак це не може бути виправданням цього розголошення: адже під удар потенційно підставляють усіх, хто мешкає за вказаними адресами”, — вважає Буткевич.

Він переконаний, що розголошення цієї інформації не покращить захист людей і не змусить їх відповідальніше дотримуватися карантину. Натомість суперечить суспільним інтересам, правам людини та не дає нової інформації про поширення COVID-19 у Києві.

Журналістські стандарти? Ні, не чули

Чи не найбільший осуд через порушення журналістських стандартів публікація “Вестей” викликала у журналістів. Своє обурення висловили голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова, головна редакторка NV.ua Юлія МакГаффі та головний редактор “Бабеля” Євген Спірін.

фото з відкритих джерел

“Редакція видання “Вести” ніколи не відрізнялася високими стандартами, й публікація непідтвердженої інформації з адресами нібито хворих на коронавірус є мінімум неетичною, хоча за цим можуть стояти інтереси тих, хто зацікавлений в роздмухуванні паніки в Україні, як складової гібридної війни. В часи пандемії пацієнти стають вразливою групою населення, й повинні бути захищені від дискримінації. Будь-які кроки, спрямовані проти цієї групи населення є неприпустимими", — наголошує керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” Віталій Мороз.

Коментуючи питання порушення журналістської етики “Вестями” Алі Сафаров пояснює, що морально-етична відповідальність - це осуд суспільством і професійним середовищем, проте жодних правових наслідків для порушника не настає. В той же час, за словами юриста, мешканці будинків, позначених в матеріалі, можуть подати цивільно-правовий позов проти “Вестей” з вимогою відшкодування нанесеною публікацією шкоди.

У статті “Детектора медіа” “Чи можна медіа називати імена хворих на COVID-19? А якщо це політики?” чітко зазначається, що повідомляти про хворих на COVID-19, називаючи їхні імена, прізвища, адреси та інші особисті дані медіа можуть лише лише з прямої та однозначної особистої згоди людини, про яку йдеться. В іншому випадку, це може “завдати моральної шкоди не лише самому хворому, а й близьким і рідним, а також несе загрозу подальшої стигматизації та навіть фізичної розправи”.

Що робити з хайпом у соцмережах

“Коронавірусні адреси” “Вестей” та телеграм-каналів за декілька днів зібрали неабиякий хайп у соціальних мережах і розлетілися, як гарячі пиріжки, не лише репостами на персональні сторінки користувачів, а й потрапили у Facebook-групи житлових будинків та чати ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - ред.).

фото AP Photo/Andre Penner

За словами експерта Інтерньюз-Україна Віталія Мороза поширення такої інформації в соцмережах стає, по суті, неконтрольованим, адже користувачі керуються мотивом, захистити себе.

“Надсилання скарг адміністрації Facebook — одне з рішень, однак не завжди може бути ефективним. Водночас, в Україні є Секретаріат Уповноваженого з прав людини в ВРУ, вони щонайменше застерігають не розголошувати такі дані й інформують громадськість”, — каже Мороз.

Юрист ГО «Інститут масової інформації» Алі Сафаров пояснює, що соцмережі не є засобами масової інформації, проте вони також регулюються нормами законодавства, у тому числі згаданою вище статтею 32 Конституції України, Законом України «Про захист персональних даних».

“У випадку, якщо ваші персональні дані незаконно розповсюджують – у вас є право звернутись в поліцію із заявою про кримінальних злочин, передбачений статтею 182 Кримінального кодексу України – незалежно від того, чи порушення відбувається за допомогою соцмереж, масової розсилки телефоном або через інші засоби розповсюдження інформації (включаючи розклеювання паперових повідомлень на парканах)”, — зазначає Алі Сафаров.

Нагадуємо, що достовірну інформацію про поширення коронавірусу та карантинні заходи у столиці, ви можете знайти на сайтах і офіційних сторінках Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я та Київської міської державної адміністрації. А розповсюдження дезінформації може стати підставою для притягнення до адміністративної (ст. 188-39 КУпАП) або кримінальної відповідальності (ст. 182 ККУ).