«В Україні відбулися досить значні правові та інституційні зміни у питаннях дезінформації. Зокрема створили два державні органи для протидії дезінформації та прийняли низку стратегічних документів. Однак державна політика, спрямована на протидію дезінформації, залишається незв'язною, підготовка державних службовців є недостатньою і необхідні додаткові інвестиції в освітні програми для посилення медіаграмотності. Громадянське суспільство України продовжує відігравати вирішальну роль у викритті та боротьбі з прокремлівською дезінформацією. Співпраця між самими фактечекерськими командами, а також з державними установами значно зросла з 2018 року», — йдеться у звіті.
У рейтингу дослідили стан протидії зовнішній дезінформації у 10 країнах — Польщі, Чехії, Угорщині, Словаччині, Україні, Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії та Молдові за трьома критеріями:
Кількісні показники Індексу визначали на основі опитування принаймні 12 експертів з кожної країни. Дослідники відзначили, що лідери та аусайдери рейтингу з 2018 року не змінилися.
В України, Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини показник суспільної стійкості значно переважає інші два — стійкість правового поля та медійного. Натомість у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії та Молдові цифрові технології та ЗМІ найбільш стійкі, порівняно з іншими індикаторами.
Найслабшими в протистоянні зовнішнім інфозагрозам залишаються Білорусь і Молдова. Середні позиції рейтингу посідають Вірменія та Угорщина.
У цьогорічному дослідженні розширили індикатор стійкості медіапростору, а також проаналізували не лише російський, а китайський, дезінформаційні вливи.
Найбільше до китайської дезінформації вразливі Чехія, Польща та Словаччина, найменше — Вірменія, Азербайджан і Грузія.
Як повідомлялося раніше, Україна піднялася на 18 позицій та посіла 47-е місце серед 110 країн у щорічному рейтингу індексу цифрової якості життя (DQL).
