Хто і як формуватиме порядок денний для інтернету в новому уряді Зеленського
5 вересня 2019
5.09.2019

Наприкінці серпня, своїм рішенням новобрана Верховна Рада України IX скликання проголосувала за створення нових міністерств та парламентських комітетів. Так з’явилося Міністерство цифрової трансформації та відповідний комітет Верховної Ради. А на базі Мінінформполітики утворили новий орган – Міністерство культури, молоді та спорту.

“Інтернет-свобода” розповідає, чим займатимуться нові структури в уряді та парламенті, та від кого чекати основних змін, що стосуватимуться інтернету та медіа.

За склад нового Кабінету міністрів депутати проголосував 281 народний депутат – майже всі депутати “Слуги народу”, група “За майбутнє” та частина позафракційних. Інші фракції не віддали за міністрів нового уряду жодного голосу. Нагадаємо, 29 серпня 2019 року відбулося перше засідання Верховної Ради IX скликання. У свій перший робочий день депутати нового парламенту оновили уряд.

Робота в парламентських комітетах

У парламенті 9 скликання, попри скорочення (з 27 до 23) та реорганізацію, буде три комітети, діяльність яких стосуватиметься управління Інтернету, інформаційної політики та медіа.

Замість парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку, який очолював народний депутат Олександр Данченко, у Верховній Раді 9 скликання буде комітет з питань цифрової трансформації. Його очолив “слуга народу” Михайло Крячко.

Станом на 4 вересня 2019 року у комітет входить ще 7 депутатів: Кіра Рудик (“Голос”), Володимир Ар’єв (“ЄС”), Олександр Федієнко, Єгор Чернєв, Ігор Васильєв, Вікторія Подгорна, Роман Соха – всі від “Слуги народу”.

Основне завдання комітету – законопроєктна робота, що стосується цифровізації, єдиного цифрового ринку, телекому, електронних послуг, електронного документообігу, блокчейну, відкритих даних, радіочастот, функціонування мережі інтернет, кібербезпеки та цифрових прав.

Питаннями медіа, рекламного ринку, соціальних медіа та інтернет видань, державої політики в сфері інформації та інформаційної безпеки займатиметься комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики. Головою цього комітету став колишній гендиректор телеканалу “1+1” і народний депутат від “Слуги народу” Олександр Ткаченко. Загалом до складу комітету увійшли 17 депутатів.

Фото з відкритих джерел: голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики та колишній гендиректор “1+1” Олександр Ткаченко

До повноважень цього комітету передали частину функцій комітету ВР з питань свободи слова. Про таке скорочення у своєму Facebook повідомила депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Геращенко.

Вперше від комітету з питань свободи слова забрали “висвітлення діяльності ВР, а також питання рекламної діяльності і навіть питання друкованих, електронних ЗМІ та мережі інтернет”, стверджує народна депутатка. Відтак за комітетом залишили забезпечення свободи слова, права громадян на інформацію, захист прав і свобод працівників ЗМІ та гарантії діяльності засобів масової інформації, захист прав журналістів і працівників засобів масової інформації.

Ще один скандал, пов’язаний з цим комітетом – обрання його головою народного депутата від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Нестора Шуфрича. Журналістська спільнота одразу виступила проти призначення Шуфрича, вказуючи на те, що він є близьким соратником Віктора Медведчука (кума президента РФ Володимира Путіна – ред.), та свого часу підтримував так звані диктаторські закони 16 січня 2014 року. На це голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що змінити рішення про призначення вже неможливо.

Чим займатиметься Міністерство цифрової трансформації

Якщо народні депутати формуватимуть політики, то уряд її реалізовуватиме. Зокрема, через новостворене Міністерство цифрової трансформації.

Ідея створення такого міністерства не нова. У травні 2019 року у парламенті 8 скликання був зареєстрований проєкт про створення Міністерства з питань інновацій, цифровізації та майбутнього України, ініціаторами якого були депутати Олександр Данченко, Артур Герасимов, Микола Княжицький. Як у травні зазначав Данченко, таке міністерство мало стати “центральним органом виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах інновацій, інформатизації, електронних комунікацій і тд” та бути створеним “шляхом закриття 18 різних департаментів у Кабміні, які нібито займаються цифровими питаннями, розформуванням Агенції з питань електронного урядування та скороченням функцій ще в 5 міністерствах”.

Фото Укрінформ: президент Володимир Зеленський та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

29 серпня 2019 року парламент 9 скликання головою такого міністерства призначив головного діджитал-радника Зеленського Михайла Федорова. У своїх інтерв’ю він неодноразово заявляв, що в Україні наразі немає єдиного органу, який би відповідав за політику у сфері діджиталізації та реалізацію цифрових трансформацій.

Міністерство Федорову ще тільки доведеться сформувати, оскільки нова структура з’явиться, як і пропонувалося раніше, шляхом реорганізації Державного агентства з питань електронного урядування. Для цього потрібно спершу пройти процедуру ліквідації в Мін’юсті та підготувати положення про новий орган виконавчої влади.

Ключовими напрямками роботи Держагенства з 2014 року були запровадження електронних послуг, розвиток сфери відкритих даних, координація електронної взаємодії органів влади та впровадження між ними електронного документообігу, адаптація українського законодавства до процесів цифровізації.

Як повідомляла Liga.net, міністерство цифрової трансформації запрацює орієнтовно через місяць, а у команді міністра буде близько 40 фахівців. За словами Валерія Фіщука, консультанта у сфері цифрової економіки та трансформації, під міністерство потрапить Держспецзв’язок, e-government, держреєстри. А цифровий план на найближчі три роки передбачає боротьбу з цифровою дискримінацією на доступ до інтернету та технологій, визначення цифрових прав людини, побудова необхідної цифрової інфраструктури, що є основою цифрової економіки.

Сам Федоров говорив про розробку цілої стратегії діджиталізації — так звану “Країну у смартфоні” — ще під час президентської кампанії Володимира Зеленського. Серед основних діджитал-пропозицій команди Зеленського навесні 2019 року називали: “повноцінне використанні id-картки”, “оцифрування медицини” та “запровадження електронного голосування”.

“Хочемо зробити так, щоб всі процедури можна було виконувати у власному телефоні. Пряма демократія – всі рішення ухвалювати за допомогою однієї кнопки у смартфоні”, – зазначав Федоров.

Куди подівся Мінінформполітики?

Міністерство інформаційної політики, яке без двох місяців п’ять років опікувалося інформаційним суверенітетом України, новий уряд реорганізовує у Міністерство культури, молоді та спорту. Нова структура, яку очолив колишній керівник медіагрупи StarLightMedia Володимир Бородянський, об’єднала в собі функції Мінспорту, Мінкульту та Мінінформполітики.

Зараз нове міністерство лише формується і розробляється положення про новий орган. Але Володимир Бородянський на наступний день після призначення представив членів своєї команди, які координуватимуть ключові напрямки. Медіа та інформаційною безпекою займатиметься Федір Гречанінов, який працював разом із нинішнім міністром в медіахолдингу Віктор Пінчука. А з 1 липня є директором з стратегії і розвитку бізнесу “Медіа Групи Україна”, яка належить Рінату Ахметову.

Що має змінитися у цифрі: завдання для нового уряду та депутатів

Фото прес-центру Кабінету міністрів

Найбільш амбітним завданням з обмеженими дедлайнами є заява прем’єр-міністра України Олексія Гончарука про реалізацію плану тотальної цифровізації у 2020 році. І більшість завдань ляже якраз на новостворене Мінцифри. Не менш важливими є доступність електронних послуг та покращення якості інтернету. Відповідні укази президент Зеленський підписав у липні 2019 року. Ці питання також у сфері відання Михайла Федорова.

Зміни запровадити одними лиш урядовими указами не вдасться, тому роль народних обранців буде теж ключовою. За словами голови комітету ВР з питань інформатизації та зв’язку та народного депутата парламенту 8 скликання Олександра Данченка, новому парламенту передали стратегію реформування галузі з напрацюваннями та закон про публічні реєстри для створення єдиної системи реєстрів, які між собою взаємодіють.

На думку стейкхолдерів нагальними для прийняття новим парламентом є такі закони: про захист персональних даних у новій редакції, який має відображати реформу, яка відбулася у ЄСта про об’єкти критичної інфраструктури. Проблемою експерти називають і відсутність чіткого визначення аудіовізуальних послуг та захист прав споживачів у законодавстві.