21 листопада 2019 року ГО “Інтерньюз-Україна” та Українська фундація безпекових студій презентували Зелену книгу “Правові взаємовідносини в інтернеті”, що була підготовлена за результатами обговорень представників урядових структур, громадянського суспільства та фахівців ІТ-сфери, проведених протягом квітня-серпня 2019 року ГО «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Українською фундацією безпекових студій.
Відео з презентації Зеленої книги доступне за посиланням.
Зелена книга українською мовою у pdf-версії доступна за посиланням.
Лінк для завантаження Зеленої книги українською мовою.
Англомовна версія Зеленої книги у pdf доступна за посиланням.
Лінк для завантаження Зеленої книги англійською мовою.
10 висновків про цифрові права, управління інтернетом та персональні дані
Права людини в онлайні або ж цифрові права мають бути закріплені нарівні з іншими основними правами людини та громадянина, зокрема в Конституції України. Їх зміст має відповідати вимогам Ради Європи, зокрема викладеним у Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для інтернет-користувачів.
Взаємодія держави з технологічними гігантами (Google, Facebook та інші) має бути інституалізована, а взаємодія з ними має відбуватися виключно в рамках нормативно-правової бази, яку необхідно прийняти.
На законодавчому рівні потрібно сформулювати поняття та визначення в сфері “управління інтернетом”. Цього можна досягти, наблизивши українське законодавство до європейського. Важливо, щоб уряд визначився, яка інституція відповідатиме за “управління інтернетом”, а також брав активну участь в форумі з управління Інтернетом.
Держава і приватний сектор мають спільно працювати над створенням якісного законодавства та визначенням дискусійних питань. Позитивом є те, що всі сторони погоджуються, що модель управління інтернетом має базуватися на принципі мультистейкхолдеризму.
Уряду слід приділити більше уваги безпеці персональних даних в Україні, які є вкрай важливими з огляду на плани провести масову цифровізацію. На даний момент це питання не є пріоритетним. Схожа ситуація із запровадженням Загального регламенту захисту даних (GDPR): готовність це зробити є, інституційної спроможності та якісної комунікації з інтернет-платформами немає.
Попри оновлення українського законодавства в сфері кібербезпеки, в частині вимог щодо стандартизації кіберзахисту держава все ще використовує застарілі підходи. Оновлення підходів щодо кіберзахисту (в т.ч. з більш широким використанням міжнародних стандартів ISO 27001 та NIST) має стати ключовим при формуванні державної політики в цій сфері, а процес оновлення таких вимог має стати предметом широкого державно-приватного діалогу.
Швидкість процесу імплементації Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність незадовільна і стосується численних дискусійних (між урядом та бізнесом) питань, в т.ч. збереження провайдерами даних про з’єднання абонента. Це питання тісно пов’язане із більш широким - неточним перекладом самої Конвенції, який багато в чому спотворює її зміст і призначення.
Незадовільним залишається рівень “технічної” підготовки суддів та співробітників правоохоронних органів, які займаються питаннями кібербезпеки та правовідносин в онлайні – це призводить до погіршення розслідування злочинів в цій царині. Масштабні освітні ініціативи для суддів та правоохоронців можуть бути одним із рішень для підвищення розуміння цієї сфери.
Унормувати правовідносини в сфері державного регулювання контенту в мережі складно через полярні позиції стейкхолдерів з ключових питань. Наприклад, наскільки може держава втручатися в інформаційну сферу та інтернет назагал, та конкретно в умовах міждержавного конфлікту, який має гібридний характер. Крім того, з боку суспільства існує недовіра до держави і, як наслідок, небажання дозволяти силовим органам користуватися засобами обмеження свободи висловлення думки в інтернеті.
Для зближення позицій громадянському суспільству та державним органам рекомендується через широке обговорення визначити підхід держави щодо захисту громадян від розповсюдження протизаконного та деструктивного контенту та розглянути можливі заходи контролю за обмежувальними заходами в мережі з боку держави. Також рекомендується відстежувати як змінюється міжнародне законодавство в сфері “управління інтернетом” та які з’являються новітні загрози і методи протидії їм.
Зелена книга підготовлена в рамках проєкту «Зелена книга з управління інтернетом та інформаційної політики в Україні як інструмент адвокації в процесі вироблення рішень», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».
