15 травня 2017 року, два роки тому, президент України Петро Порошенко підписав указ №133/2017 про введення в дію рішення РНБО про санкції проти низки російських компаній. Відповідно до указу провайдерам заборонялося надавати послуги з доступу користувачам мережі Інтернет до сайтів групи «Mail.ru», «Яндекс», соціальних мереж «Вконтакте» та «Однокласники». Під санкції також потрапили компанія 1С, виробники антивірусного програмного забезпечення «Касперський» та «Dr. Web».

Компанія «Яндекс» потрапила під удар ще раз навесні цього року. 21 березня Петро Порошенко підписав новий указ №126/2018 про продовження санкцій проти російської компанії «Яндекс» на три роки, ввівши у дію рішення РНБО про посилення санкції щодо фізичних та юридичних осіб Російської Федерації.

«Інтернет-свобода» нагадує з чого починалося блокування сайтів в Україні та пояснює чи ефективними є ці санкції.

Початок та причини блокування

У травні 2017 року президент України Петро Порошенко видав указ 133/2017 про запровадження економічних та інших обмежувальних заходів проти 1228 фізичних та 468 юридичних осіб. В списку останніх опинилися популярні в Україні соціальні мережі «Вконтакте» та «Однокласники», інтернет-сервіси «Яндекс» та «Mail.ru», компанія 1С, виробники антивірусного програмного забезпечення «Касперський» та «Dr. Web».

Пояснюючи заборону російських сайтів представники влади озвучували одразу декілька причин. В першу чергу, це економічні санкції, які мали б залишити росіян без доходів від реклами в Україні і зменшити прибутки держави-агресора загалом. Ще одна причина блокування, на якій наполягала саме СБУ – велика кількість сепаратистських та антиукраїнських пабліків у соцмережах, що існували для поширення російської пропаганди.

Крім того, законодавство Росії дозволяє Федеральній службі безпеки (ФСБ) отримувати всі дані про користувачів російських сайтів. Тому з міркувань безпеки та захисту персональних даних українців був виданий указ, який обмежив доступ до низки російських ІТ-продуктів.

Реакція в Україні на блокування

В Україні експертна спільнота, правозахисники та представники ІТ розділилися в питання доцільності блокування російських сервісів. Сказати остаточно, чи ефективним було це рішення, складно навіть після майже двох років блокування.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вказує на провал в державній комунікації щодо блокування та вважає, що указ президента став шоком для експертного середовища та звичайних громадян. «Телеканали, які заборонялися в Україні, заборонялися через суд. Перед цим проводилась стратегічна комунікація всередині експертної спільноти. У випадку із блокуванням сайтів стратегічної комунікації я не побачила і знаю, що це рішення було шоком для багатьох середовищ, в тому числі експертних», – каже вона.

Після заборони сайтів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування, в якому запитав думки 40 експертів щодо доцільності указу президента. Більшість позитивно сприйняла блокування російських мереж та сервісів, і лише кожен четвертий висловився проти, пояснюючи свою позицію тим, що блокування обмежує права та свободи українців, а рішення приймалося без належного обговорення.

Основний аргумент прихильників рішення президента — заблоковані сайти були інструментом у «гібридній війні» Росії проти України, а їх заборона посилить інформаційну безпеку країни та сприятиме розвитку українського ринку інтернет-сервісів. А от головне побоювання, про яке говорять експерти – це небезпека російського шляху регулювання інтернету. «Україні потрібно балансувати, не відмовляючись від демократичних основ функціонування держави, пропонувати рішення, де була б саморегуляція і спільна регуляція інтернету — разом з IT-фахівцями та громадянським суспільством», — каже Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна».

Медіа-юристка IMS Антоніна Черевко вважає, що Україна поки зберігає крихкий розумний баланс між свободою та обмеженнями у всесвітній мережі, якщо порівнювати із забороною «мови ненависті» у демократичній Німеччині та ув’язненнями за репости у Росії.

На думку медіаексперта Отара Довженка, позитивні наслідки блокування російських сайтів переважують: «На світовій мапі соціальних мереж є лише кілька кольорів. Майже весь цивілізований світ синій – це країни, де домінує Facebook. Лише закриті суспільства, такі як Китай, мають власні соцмережі. І велика коричнева пляма «русского мира», до якої донедавна належала Україна: тут домінують російські мережі». Хоча експерт визнає, що втрата зв’язків між мільйонами українців у спільноті, вибудуваній на російській платформі, є прикрістю.

Реакція міжнародних організацій на блокування

Міжнародні правозахисні організації такі як Freedom House в Україні, Human Rights Watch та «Репортери без кордонів» жорстко розкритикували рішення президента про заборону російських сайтів, акцентуючи на правах користувачів та обмеженні свободи слова.

Метью Шааф, голова представництва Freedom House в Україні, вважає, що на пропаганду держава має відповідати поясненням, що таке інформаційна війна та де шукати достовірну інформацію, а не ухвалювати рішення за користувачів.

«Якщо влада знайшла якусь небезпечну інформацію в мережі, вона повинна перевірятися, і якщо там міститься загроза для молодої української демократії — її обов’язково потрібно забороняти. Але неправильно, коли рішення про блокування контенту для мільйонів людей ухвалюються за зачиненими дверима, без участі користувачів мережі й компаній», – переконаний Шааф.

Наголошувала на необхідності скасування указу президента і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. «За один хід Петро Порошенко завдав страшного удару по свободі слова в Україні. Це неприпустиме порушення права українців на отримання інформації за їхнім вибором, Євросоюз та інші міжнародні партнери України повинні негайно закликати Україну скасувати його», – заявляла Тетяна Купер, представниця Human Rights Watch в Україні.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» теж розкритикувала блокування російських сайтів та соцмереж, назвавши це наступом на свободу слова та інформації.

«З точки зору “Репортерів без кордонів”, це неприйнятна атака на свободу слова і свободу інформації. Соціальні мережі також важливі для свободи преси. Адже мова йде про найбільші соціальні мережі російськомовного середовища: вони важливі для свободи слова й інформації, адже люди можуть спілкуватися і обмінюватися думками в цих соціальних мережах. Тому ми засуджуємо цю заборону як наступ на свободу слова та інформації», – зазначив Кристіан Мір, керівник німецького відділення «Репортерів без кордонів».

Мір переконаний, інформаційна війна була оголошена російською стороною в односторонньому порядку і Україні не варто вплутуватися у таку війну, а на противагу російській пропаганді має бути протиставлена якісна українська журналістика.

Попри жорстку критику від міжнародних правозахисників у НАТО погодилися з позицією України та підтримали указ про блокування російських інтернет-ресурсів, оскільки рішення є питанням безпеки, а не свободи слова.

«Українська влада дала чітко зрозуміти, що цей указ є питанням безпеки, а не свободи слова», – йдеться у заяві НАТО.

На межі законності

Указ Президента суперечить Конституції Україні, стверджують противники блокування російських сайтів. На їх думку стаття 34 Основного закону гарантує громадянам право на свободу слова і думки, а також на вільне збирання, використовування та поширення інформації. Щоправда пункт 3 цієї статті дає вичерпний перелік підстав, коли здійснення цих прав може бути обмежене. І інтереси національної безпеки у списку.

Вирішити це питання могли народні депутати, які 24 травня 2017 року звернулися до Конституційного суду з проханням дати висновок щодо конституційності президентського указу про блокування сайтів. КСУ відмовив народним депутата у відкритті конституційного провадження, бо вони у своєму зверненні просто перерахували норми українського законодавства, яке забороняє обмежувати свободу слова та збору, використання і поширення інформації, але ніяк не пояснили чому Указ №133 порушує ці права.

Хоча у провайдерів були більш прозаїчні питання щодо того виконувати заборону про блокування російських сайтів чи ні. Перше: державні органи мали детально роз’яснити чи блокування стосується тільки органів виконавчої влади (стаття 107 Конституції України) чи і приватного сектору. Друге: які можуть бути санкції за невиконання указу, оскільки в документі ці деталі не прописали. І третє: провайдери змушені будуть перебудувати принцип своєї роботи, аби технічно мати змогу блокувати сайти із санкційного списку. Олександр Федієнко, голова правління ІнАУ, одразу після блокування заявляв, що для того, аби на 100% заблокувати російські сайти, потрібні великі гроші. «Якщо робити популістичні кроки декларативним шляхом, можна без методик заблоковувати. Тобто ми можемо технічно якось там заблокувати ці майданчики для комунікації, але я знаю сотні дві-три інших майданчиків, де зберуться всі ті, хто комунікував між собою і хто має бажання комунікувати. Технічно на 100% заблокувати без перебудови мережі операторів, без обладнання і суттєвих коштів неможливо», – зазначав Федієнко.

А от в мобільних операторів проблем із блокуванням не виникло. Станом на 19 травня 2017 три найбільші оператори Київстар, Vodafone та Lifecell повністю закрили доступ до російських сайтів, вказаних у президентському указі.

Перший місяць блокування

Після блокування українська аудиторія російських сайтів та соцмереж скоротилася більше, ніж вдвічі – з 22,7 млн до 9,1 млн. Максимальна кількість українських користувачів рунету була 16 травня – в день підписання указу про санкції щодо російських сайтів. За даними дослідження Kantar TNS охоплення ВКонтакте, Однокласників, Яндекса на десктопах зменшилися приблизно в 2-2,4 раза, починаючи з 20 травня 2017 року.

Консалтингова компанія Gemius також проаналізувала аудиторію і активність рекламодавців на заблокованих ресурсах до і після введення санкцій. Після блокування Вконтакте втратив 92% охоплення відеорекламою української аудиторії, а Однокласники – 77%. Фейсбук навпаки збільшив українську аудиторію на 30%.

Невдовзі після указу президента, частина користувачів почали використовувати для обходу блокування російських соцмереж неперевірені програми – VPN-сервіси. Але масового переходу на VPN-сервіси не відбулося. Можливо, через політику мобільних операторів, які мали деякі тарифні пакети 3G-зв’язку, в яких трафік у ВКонтакте та Одноклассники не тарифікувався, а використання VPN-сервісів призводило до суттєвого зростання витрат для користувачів на зв’язок.

Перший місяць блокування показав ще одну позитивну тенденцію – вперше за за всю історію досліджень, в ТОП-5 сайтів, якими користуються українці, не потрапили російські проекти. Вперше на третьому місці у червні 2017 року опинився Facebook зі щомісячним охопленням 46%, а ВКонтакте, Одноклассники, Мейл.ру, Яндекс суттєво втратили аудиторію.

З втратою аудиторії в Україні російські інтернет-сервіси почали закривати свої офіси. Так, у перший місяць санкцій з українського ринку пішли ВКонтакте, Mail.ru та Одноклассники.

6 місяців блокування

Півроку заборони російських сервісів знадобилося для того, аби з ТОП-10 сайтів, якими користуються українці, зник Вконтакте. Про це свідчать дані Kantar TNS CMeter. Втім з вересня традиційно збільшила своє охоплення Wikipedia.org, перемістившись з 6 на 5-ту сходинку, а частка Яндекса зросла майже на 1,7%.

Керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз констатує, що у перші півроку блокування російські сайти все ж таки випали з першої п’ятірки найбільш відвідуваних (ранжування за охопленням), що свідчить про закінчення епохи домінування російських соцмереж в Україні. «Хоча в Україні ніхто не забороняє відвідувати російські сайти, і кожен може використовувати VPN, для бізнесу подібна регуляція інтернету стала сигналом – витрачати рекламні бюджети на сервіси країни-агресора є програшним варіантом», – говорить Віталій Мороз.

9 місяців блокування

Після 9 місяців заборони російських сайтів в Україні ухвалили методи блокування та моніторингу підсанкційних сайтів і сервісів. У проекті, розробленому Держспецзв’язком та ухвалений Нацкомісією з питань зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) зазначається, що відомство має купити спеціальну техніку, що моніторитиме, як провайдери блокують сайти. За проектом на це мало бути виділено 3,5 млн грн.

Учасники ж ринку вважають, що для повноцінного моніторингу сума може сягати кількох сотень мільйонів гривень. У травні, коли рішення РНБО про блокування набуло чинності, деякі провайдери готові були встановити на свої мережі DPI (Deep Packet Inspection – обладнання, яке використовується провайдерами для детальної фільтрації трафіку), що значно ускладнило роботу російських сервісів і додатків VPN.

Перший рік блокування

Сказати, що року заборон і санкцій проти російських інтернет-сервісів достатньо, аби українці перестали користуватися російськими соцмережами, складно. Але популярність цих сайтів дійсно впала, про що свідчать дані Kantar TNS.

Для порівняння соцмережа Вконтакте за рік – з квітня 2017 по квітень 2018 – з третьої позиції у рейтингу опустилася на 11-ту сходинку. Ще нижче опинився Mail.ru – 4-та позиція у 2017 проти 14-ї у 2018.

Окрім позицій у рейтингах ТОП-відвідуваних сайтів, російські компанії втратили і доходи від реклами в українському сегменті інтернету.

«MailRu. Group і «Яндекс» утрачають сьогодні мільйони, десятки мільйонів доларів, тому що маркетологи, які розробляють маркетингові компанії великих брендів, тепер зазвичай уже не включають російські соціальні мережі в свої плани — вони не розміщують там рекламу, тобто не платять в Росію», — пояснює Віталій Мороз.

Натомість у Міністерстві економічного розвитку України у коментарі Громадському у травні 2018 року заявили – економічний ефект від санкцій відносно Росії не підраховували. Однак Сергій Петренко, екс-голова українського представництва компанії Сергій Петренко, він обіймав цю посаду до 2014 року, вважає, що від виходу російських компанії з українського ринку бюджет країни зазнав втрат: «У середньому на рік «Яндекс.Україна» платила кілька мільйонів доларів податків. Від 2013-го по 2017 рік компанія не заплатила жодної копійки за межами України, зокрема тому, що Нацбанк України забороняв вивід таких коштів, і весь дохід реінвестували в розвиток українських сервісів».

Але на загальній капіталізації компаній «Яндекс» і MailRu Group втрата українського ринку позначилася слабо. За словами Петренка, частка України в загальному доході «Яндекса» становила кілька відсотків.

Дослідження NATO: у ВК менше користувачів, але більше агресії

Останнє дослідження про вплив заборони ВКонтакте в Україні публікував дослідницький центр НАТО в Ризі. Результати показали, що кількість користувачів та трафік ВКонтакте впали у 3,2 рази, а от активність українських громадян в російських соцмережах на територіях, де діє заборона, менша від окупованих територій лише на 21%.

Дослідники з центру НАТО дійшли висновків, що кількість ідеологічних дописів у Вконтакте зросла з 36% до 52% і наратив переважно російський, оскільки кількість українських користувачів у мережі скоротилася. Крім того, аудиторія Вконтакте помолодшала. Це пов’язано з тим, що люди старшого віку не змогли масово опанувати VPN, аби обходити заборони.

Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба пояснює, що за рахунок спілкування у просторі, де панує російський наратив, відбувається радикалізація таких користувачів, яка без блокування була б більш інтенсивною.

«За нинішнього стану речей СБУ має постійно аналізувати ВК, виявляти порушення законодавства з боку користувачів та адміністраторів спільнот і точково їх «вичепляти». Так можна гасити осередки, але загалом проблема капсули залишиться, просто вона буде більш контрольованою та ізольованою. Це не лише українська проблема», – підкреслює Кулеба.

Опитування КМІС

У вересні 2018 року КМІС провів дослідження, у якому респондентів питали про ставлення до регулювання інформаційної сфери з боку держави.

Близько 46% опитаних вважають заборону російських соцмереж помилкою, яка призводить до обмеження прав громадян. І лише 28% погоджуються, що блокування у 2017 році було необхідним кроком для захисту держави.

Загалом, санкції проти деяких російських сервісів будуть діяти ще рік, проти “Яндексу” – ще три. Проте існує ймовірність, що вони будуть продовжені і далі. В той же час, експерти закликають уважно слідкувати за ініціативами влади в частині регуляції Інтернету. Зокрема, за зареєстрованимм в ще 2017 році законопроекти № 6676 та № 6688, які у разі ухвалення, на думку медійних ГО, поставлять під загрозу вільний розвиток інтернету в Україні та створять загрозу позасудового блокування інтернет-ресурсів. Наразі відкликано лише законопроект №6676.