Викладачка глобальної етики в Університеті Бірмінгема Мертен Регліц у новій статті для журналу Politics, Philosophy & Economic закликає визнати доступ до Інтернету базовим правом людини.
Про це розповідає University of Birmingham.
На думку дослідниці, люди в усьому світі залежать від інтернету для здійснення соціально-економічних прав, таких як освіта, охорона здоров’я, робота та житло. Саме тому онлайн-доступ тепер слід вважати основним правом людини.
На думку експертки, особливо в країнах, що розвиваються, доступ до інтернету може мати вирішальне значення для того, чи люди отримають освіту, залишаться здоровими, знайдуть дім і роботу.
Навіть якщо люди мають можливості офлайн-доступу до певних послуг, наприклад доступ до схем соціального забезпечення або пошуку житла, вони перебувають у порівняно невигідному становищі порівняно з тими, хто має доступ до інтернету.
Публікуючи свої висновки в журналі Politics, Philosophy & Economics, доктор Мертен Регліц закликає до виділення окремого права людини на доступ до інтернету.
Вона закликає органи державної влади надавати безкоштовний доступ до інтернету для тих, хто не може собі це дозволити, а також забезпечувати навчання базовим цифровим навичкам для всіх громадян і захищати онлайн-доступ від довільного втручання з боку держав і приватних компаній.
Докторка Регліц пояснює: «Інтернет має унікальну та фундаментальну цінність для реалізації багатьох наших соціально-економічних прав людини — дозволяє подавати заявки на роботу, надсилати медичну інформацію медичним працівникам, керувати своїми фінансами та бізнесом, подавати заяви про соціальне забезпечення, та виставляти оцінки. Структура Інтернету дозволяє взаємний обмін інформацією, що має потенціал для сприяння прогресу людства в цілому — потенціал, який слід захищати та розгортати, оголосивши доступ до інтернету базовим правом людини».
Дослідження окреслює кілька сфер у розвинутих країнах, де доступ до інтернету необхідний для реалізації соціально-економічних прав людини:
• Освіта – учні в сім’ях, де немає інтернету, не мають можливості отримати хорошу шкільну освіту, особливо якщо основні навчальні посібники та навчальні матеріали доступні онлайн.
•Охорона здоров’я – надання медичної допомоги віддаленим громадам може бути складним завданням, особливо в США та Канаді. Онлайн-охорона здоров’я може допомогти заповнити цю прогалину.
• Житло – у багатьох розвинених країнах значна частина ринку оренди житла перемістилася в інтернет.
• Соціальне забезпечення – отримати доступ до таких державних послуг сьогодні часто невиправдано важко без доступу до інтернету.
• Робота. Вакансії все частіше публікуються в режимі реального часу в інтернеті, і люди повинні мати доступ до відповідних веб-сайтів, щоб ефективно використовувати своє право на роботу.
Дослідження докторки Регліц також висвітлює схожі проблеми для людей без доступу до інтернету в країнах, що розвиваються – наприклад, 20% дітей віком від 6 до 11 років не відвідують школу в країнах Африки на південь від Сахари.
Сьогодні уряди багатьох країн намагаються знайти баланс між конфіденційністю користувачів і цифровим захистом. Нещодавно «Інтернет свобода» розповідала про такі практики для Великобританії.
