Анастасія Іванцова, аналітикиня VoxCheck

За 5 років роботи VoxCheck ми перевірили майже 7 тисяч висловлювань політиків, але особливим викликом для нашої команди стала інфодемія - масштабне розповсюдження фейків про пандемію Covid-19.

- Алло, слухаю. Видалити всю правду про Covid-19 з Facebook? Буде зроблено! - приблизно так, мабуть, уявляють нашу роботу ті, хто свідомо чи несвідомо розповсюджує фейки в соцмережах. Жорстоке співтовариство, яке приймає накази від Таємничих Них. Але насправді робота VoxCheck по боротьбі з фейками складна, відповідальна, але цілком відкрита для всіх хто поцікавиться.

VoxCheck - це проект з перевірки фактів громадської організації VoxUkraine. Команда почала працювати з 2016 року. Спочатку перевіряли лише політиків - навіть створили окрему базу “Антологія брехні” з висловлюваннями політиків та кілька років поспіль випускаємо Рейтинги маніпуляторів та брехунів. Потім розширилися на медіа та експертів. Зараз, крім згаданого, розвінчуємо фейки, боремося з дезінформацією, проводимо дослідження, навчаємо студентів, держслужбовців, політиків та всіх хто цього хоче. До того ж будь-хто може дізнатися, як ми перевіряємо фейки: вся методологія є у відкритому доступі на нашому сайті, а завдяки посиланням на джерела інформації - наші перевірки можна перевірити за нами.

Одночасно з запуском VoxCheck, в тому ж таки 2016 році свою фактчекінгову програму запустив Facebook. Так соцмережа почала залучати фактчекерів з різних країн - зараз це понад 60 організацій, які охоплюють пів сотні мов.

Ми приєдналися до міжнародної команди у березні 2020 - якраз у розпал інфодемії, а переговори тримали близько 2 років. Обов'язковою умовою роботи з Facebook була сертифікація від Міжнарожної мережі фактчекерів інституту Poynter - IFCN. Ми підписали цей інтернаціональний Кодекс етики фактчекера 23 березня 2018 року.

Зараз, зрозуміло, що і обсяг, і темп роботи різко зросли. Зокрема й через фейки про коронавірус. Що ж поробиш, такий час.

Один із перших фейків про Covid-19 ми розвінчали ще коли не були партнерами Facebook - у січні. Тоді цей фейк по факту створили самі медіа. Пам'ятаєте, лабораторний центр Києва написав, що в місті виявили хворих на низку вірусів, зокрема, на коронавірус. Тоді низка медіа, нічого не уточнивши, написали новини про “смертельний китайський вірус” в Україні. Хоча це було не так. Справа в тому, що коронавіруси - це ціла група вірусів і їх чимало. Їх об'єднує зовнішній вигляд - така собі корона на глікопротеїнах - та схожий хімічний склад. Коронавірусів у світі виявили майже пів сотні — і 7 з них людські. SARS-CoV (“атипова пневмонія” 2003 року), MERS-CoV (він же “близькосхідний коронавірус” 2012 року) та нинішній SARS-CoV-2 (який і викликає хворобу Covid-19) дійсно нашумілі та небезпечні. Решта 4 викликають симптоми звичайної застуди. І тоді в січні в Києві був один з цих 4 коронавірусів. Зрештою, лабораторному центру довелося дописати в публікацію великими літерами “НЕ КИТАЙСЬКИЙ КОРОНАВІРУС”.

То ж не треба лякатися, що якісь препарати від коронавірусу уже виробляються. А є, наприклад, навіть вакцина від коронавірусу собак. Натомість треба звертати увагу на штам і не змітати з полиць всі ліки, де написано “коронавірус”.Технічно те, що ми називаємо нинішню пандемію “пандемією коронавірусу”, не дуже правильно.

І на ось цьому прирівнюванні SARS-CoV-2 до всіх коронавірусів базується дуже багато фейків.

Нині, як партнери Facebook, ми перевіряємо популярні новини, і які ми бачимо самі, і які нам надсилають читачі, і ті, що потрапляють до спеціального інструменту соцмережі. В ньому нам новини підкидає спеціальний алгоритм. Наприклад, інструмент помічає, що якась новина стала підозріло популярною (її одночасно поширюють у різних групах) або ж новина містить суміш латинки і кирилиці у словах (таке часто використовують, щоб текст не знаходило через пошук). Ми перевіряємо такі публікації і далеко не всі з них виявляються фейками.

Коли ж ми уже визначили, що новина неправдива, то шукати її "клони" нам допомагає інший партнерський інструмент - CrowdTangle. Це унікальний сайт, через який можна шукати дописи у соцмережах за найрізноманітнішими критеріями. Або ж просто відслідковувати тренди на фейкову інформацію.

Мій же “улюблений” фейк, який довелося спростовувати в Facebook, був про адренохром. Вам ця назва може нічого не сказати, але це дуже відома речовина серед прихильників теорій змови. Йдеться про те, що нібито коронавірусу не існує, а карантин та хвороби зірок – це спланована акція, щоб виявити наркозалежних від адренохрому. Теорія базується на тому, що адренохром є наркотиком, сильним галюциногеном, а отримати його можна тільки з дитячих організмів. І посилаються автори теорії часто на те,... що адренохром вживав Гантер Томпсон, герой художнього роману «Страх та огида в Лас-Вегасі». Це серйозний міжнародний фейк. Його можна побачити, як в російському, так і в американському сегментах інтернету. Втім жодне з тверджень в цій теорії не було правдивим: адренохром - не наркотик, а просто продукт окислення адреналіну, і є він не тільки в дитячих, а в усіх організмах, що виробляють адреналін. Здавалося б, нічого складного, та над цим фейком довелося посидіти кілька днів, вивчаючи наукові роботи року з так 1970-го про вплив адренохрому на організм від західних вчених.

Часто користувачі Facebook, які репостнули фейк, пишуть нам після перевірки - чому ми блокуємо їх пости. Насправді, це не так: ми не маємо ні повноважень, ні інструментів, якими ми могли б щось заблокувати чи видалити. Наше завдання як фактчекерів лише перевірити інформацію та надати їй так званий “рейтинг” - тобто прикріпити до матеріалу нашу статтю з поясненням, що саме тут не так.

Ох, як нас тільки не називали за таку роботу: і помічниками масонів, і інформаційними фашистами.

Хоча є і приємні результати.

За правилами Facebook, якщо користувач - приватна особа чи медіа - виправляють помилку, то ми змінюємо наш рейтинг. І таким чином нам уже кілька разів писали вдячні читачі та сторінки невеликих локальних медіа, які дякували, що ми вказали на помилку, і обіцяли надалі ретельніше перевіряти інформацію.

Якщо такими невеликими кроками ми зможемо навернути до критичного мислення все більше людей, то я недарма читаю щодня всі теорії змов у соцмережах.