Цифрова диктатура, штучний інтелект та боротьба з дезінформацією: про що говорили в Давосі
30 січня 2020
30.01.2020

Цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі вже у 50-те зібрав політиків, мільйонерів, інвесторів, науковців, інтелектуалів. Починаючи з 2006 року, напередодні форуму організатори публікують доповідь про глобальні ризики. Висновки збираються на основі опитування близько 1 тис. представників влади, науковців та бізнесменів. Цього року найімовірнішими та найсерйознішими загрозами назвали зміни клімату, економічну нестабільність та кіберзагрози.

Інтернет свобода розповідає про думки і меседжі, які звучали під час форуму щодо боротьби з дезінформацією в мережі, небезпек від штучного інтелекту, кіберзагроз, оподаткування техгігантів та коли чекати розквіт цифрових диктатур.

Коли технології не на благо

Хоча однією з ключових була тема “технології на благо”, на форумі багато говорили про загрози у кіберсфері. За даними дослідницької компанії Cybersecurity Ventures вплив від зловмисної діяльності в мережі може бути значним, а збитки у 2021 році сягатимуть трильйонів доларів.

фото World Economic Forum

Платформа Всесвітнього економічного форуму для формування майбутнього кібербезпеки та цифрової довіри об'єднала провідних Інтернет-провайдерів і оприлюднила принципи запобігання кіберзлочинності. Кожен принцип та технічні деталі щодо його реалізації розглядається з точки зору викликів, які він прагне вирішити, повідомляють організатори форуму.

Анджей Дуда, президент Польщі, під час дискусійної панелі "Майбутнє НАТО" на Всесвітньому економічному форумі в Давосі одним з викликів для Альянсу назвав кібератаки.

"Якщо когось буде атаковано у кіберпросторі, то можна очікувати на реакцію у відповідь усього Союзу. Маємо юридичні підстави і самі вирішуватимемо, як відповісти", - зазначив Дуда. Дуда вважає позицію Альянсу про те, що кіберзагроза для одного члена НАТО вважатиметься нападом на усіх, (відповідно до статті 5 Північноатлантичний договору - ред.) надзвичайно важливою. За його словами Альянс має наступальні інструменти в кіберсфері і має бути готовим застосовувати їх у майбутньому.

Протидія дезінформації

Боротьбу з дезінформацією називають основним викликом, з яким борються сьогодні компанії. Так, у Youtube зосередяться на аналітичній роботі, що допоможе ідентифікувати та видаляти неправдивий контент. Як зазначила президентка Youtube Сюзан Войджицкі під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі, фахівці враховують авторитет і репутацію користувачів, які розміщують відео, а якщо є сумніви щодо правдивості інформації, то у компанії її перевіряють.

“Ми фокусуємося на відповідальності за контент, що є нашим основним пріоритетом упродовж останніх кількох років”, - додала Сюзан Войджицкі.

Генеральний директор BBC News Тоні Холл підтримує Войджицкі і наголошує, що надійні джерела повинні посилюватися, а недостовірні зникати, адже там користувачі проводять “дуже багато часу”.

“BBC співпрацює з такими конкуруючими інформаційними агентствами, як The Wall Street Journal, The Financial Times, газета The Hindu in India, Microsoft, Google і іншими, щоб виявляти джерела дезінформації на ранній стадії і мінімізувати їх вплив в Інтернеті”, — розповів Тоні Холл.

Створити здоровий інтернет

Як працювати не заради лайків знає засновник Wikipedia Джиммі Вейлз. Створена ним платформа працює за рахунок внесків, які роблять користувачі і це робить її унікальною, якщо врахувати масштаб створеного продукту. Де люди платять за контент, менше шансів, що за ними стежитиме і маніпулюватиме “Великий брат”.

фото World Economic Forum: Джиммі Вейлз

І це кардинально відрізняється від бізнес-моделей соціальних мереж на кшталт Facebook чи Twitter, які в першу чергу заробляють на рекламі. Користувачі використовують платформи безкоштовно, але натомість віддають їм свої дані. Кожен клік, кожне вподобання збирається по той бік екрану, що потім дозволяє максимально ефективно продавати рекламу.

Принцип Wikipedia Джиммі Вейлс використав при створенні соціальної мережі WT.Social. Її головний принцип - просування нового матеріалу, а не того, який зібрав більшу кількість лайків. Звідси і менша гонитва за скандальним, емоційним матеріалом. У Wiki чи Wt.Social “трохи складніше робити погані речі, трохи легше робити хороші речі”,- каже Вейлз про свої продукти.

Боротися з дезінформацію можна в різні способи. Наприклад, техкомпанії можуть спонукати людей не реагувати миттєво на спожиту інформацію. Якщо функція “поширити” буде активною тільки через 20 хвилин після того як користувач переглянув матеріал, є ймовірність, що він це робитиме не на емоціях. А це зменшить масштаб інформаційної атаки.

Загроза штучного інтелекту або цифрова диктатура не за горами

Однією із родзинок Світового економічного форуму була дискусія його засновника і виконавчого директора Клауса Шваба із гендиректором Google Сундаром Пічаї. Окрім пояснення що таке квантовий комп’ютер, над яким працює компанія, керівник техгіганта розповів про своє бачення регулювання штучного інтелекту.

Нова технологія, вважає Пічаї, може бути як дуже корисною, так і використовуватися на шкоду. Як приклад він навів технологію розпізнавання облич, яку можна використовувати для пошуку людей, що зникли, але й можна масово стежити за людьми. Під час розмови він повторив свою думку, викладену в колонці The Financial Times про те, що при запровадженні регулювання треба співставляти потенційну користь і потенційну шкоду технології.

Про загрози штучного інтелекту у своєму виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі говорить і історик Юваль Ной Харарі. Він вважає, що в майбутньому зміни будуть ще суттєвішими, бо штучний інтелект ще не розкрив свій потенціал. На думку Харарі, це призведе до того, що зникнуть мільйони робочих місць і люди почнуть боротися з непотрібністю.

фото World Economic Forum: Юваль Харарі

Крім того,“революція штучного інтелекту (ШІ) може стати причиною безпрецедентної нерівності не тільки між класами, а й між країнами”, – прогнозує історик. Світ вже спостерігає гонку озброєнь у сфері штучного інтелекту, і якщо не вжити заходів, це може призвести до порушення глобального балансу.

Ще одна загроза, про яку говорить Харарі, це - цифрові диктатури.

“Ця загроза може бути викладеною у вигляді простої формули, яка, на мій погляд, визначає життя у 21 столітті: Б х О х Д = МХЧ. У ній «Б» означає біологічні знання, «О» — обчислювальну потужність, «Д» — дані. Результатом множення буде «МХЧ» — можливість хакнути людство”, – переконаний історик.

За його словами, йдеться про тотальне стеження за всіма і чим більше людство покладається у прийнятті рішень на алгоритми, тим більше зміщуватиметься влада. Вихід, на думку Харарі, - це світове співробітництво і пошук спільних рішень.

“Якщо ми дозволимо такій гонці озброєнь йти у галузях на кшталт штучного інтелекту і біоінженерії, вже не важливо, хто в ній переможе, бо переможеним буде людство”, – вважає Харарі.

Цифровий податок

Суперечка щодо введення цифрового податку на техгігантів продовжується, і майданчик у Давосі не став винятком.

фото World Economic Forum

Наприкінці липні 2019 року Франція вже ухвалила такий податок. Ним обкладається будь-яка технологічна компанія з доходом понад 750 млн євро, з яких не менше 25 млн євро заробляються у Франції. Про плани введення податку для інтернет-гігантів, таких як Google, Amazon, Facebook та Apple у листопаді минулого року оголосила і Чехія.

Канцлер казначейства Великобританії Саджид Джавід під час обговорень у Давосі сказав, що у квітні в країні також буде введений такий податок і Лондон від нього відмовлятися не планує. Джавід додає, що він діятиме поки не буде знайдено спільного міжнародного рішення.

США неодноразово заявляли, що цифровий податок, який може зачепити такі компанії як Google або Facebook, вважають дискримінаційним. Міністр фінансів США Стівен Мнучин у Давосі заявив, що у відповідь штати можуть обкласти податками європейські автомобільні компанії.

За словами Мнучина, питання цифрового податку обговорюватиметься в рамках дискусії про торгівельну угоду між президентом США Дональдом Трампом і прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва виступає проти введення цифрового податку окремими країнами та наполягає на спільному міжнародному рішенні щодо оподаткування.