Уявіть вибори президента в будь-якій країні. Припустіть, що під час цих виборів є значна кількість виборців, які легко можуть змінити свій голос. А тепер уявіть, що в переддень виборів в мережі з’являється відео, на якому один з кандидатів робить щось неправомірне. Таке відео стає вірусним і потрапляє в цільову аудиторію виборців, які легко можуть змінити свій голос.

Результат ситуації визначений наперед – допоки медіа розбиратимуться в тому, що сталось, виборці віддадуть свій голос іншому кандидатові. До чого тут цифрова безпека? До того, що такими вірусними відео легко стають дипфейки.

Deepfakes – інформація (відео, фото, аудіо), яку створюють завдяки штучному інтелекту, а не реальним даним. Тобто, люди на фото чи відео можуть бути реальними, але при цьому вони робитимуть те, чого насправді не було. Розпізнати дипфейки складно, але для цього і працює критичне мислення та перевірка інформації.

Тому, якщо ви зустрічаєте в мережі чергове хайпове відео чи вірусне фото – витратьте кілька хвилин, аби перевірити ці дані в альтернативному ЗМІ, на офіційних сайтах чи на публічних сторінках людей, про які поширюються хайпові новини.

Дипфейки настільки можуть вплинути на ті чи інші події, що в Каліфорнії уже прийняли перший закон про боротьбу з ними. Цей закон не ідеальний, але є одним з кроків на шляху.

І якщо повертатись з Каліфорнії до наших реалій, то верифікувати інформацію корисно, навіть коли ви отримуєте листи з невідомими вкладеннями.

Інструменти для перевірки:

• Youtube DataViewer від Amnesty International – https://citizenevidence.amnestyusa.org/
• Верифікатор відео, фото та текстів – http://verify.org.ua/en/
• Fake News Detector – https://fakenewsdetector.org/en
• Верифікатор зображень – https://www.tineye.com/

На фото: процес розпізнавання дипфейків. Джерело – AP.