Чи зможе Україна втримати IT-фахівців з Білорусі після завершення протестів?
14 грудня 2020
14.12.2020

Коли в Білорусі значна кількість ІТ-фахівців долучилися до протестів проти авторитарного режиму Лукашенка, розвинутий IT-cектор став однією з цілей репресій. Затримання, арешти та обшуки (як-от в PandaDoc) змусило частину компаній та фахівців переїжджати до інших країн. Однією з таких стала Україна.

Чи вдалося закріпитися білорусам в Україні та з якими проблемами вони стикаються на українському ринку, розповідаємо в матеріалі.

Чому білоруси переїхали до України?

Українські чиновники звітують: за останні чотири місяці в Україну переїхали 40 компаній та 2 тисячі фрілансерів з Білорусі на фоні протестів та утисків проти всіх, хто долучився до протестів. Відправною точкою для переїзду стали наслідки серпневих виборів Президента Білорусі.

9 серпня, у день виборів в Білорусі, жителі країни почали скаржитися на проблеми з доступом до інтернету та окремих сервісів, як-от Telegram, Instagram, VKontakte та інших. Перша хвиля офлайну сталася після півночі, коли, за даними сервісу Netblocks, з’єднання впало на 50%, найбільше — у столиці Мінську. Друга хвиля вимкнень почалася вранці. Загалом шатдаун тривав 61 годину, після чого доступ до інтернету був відновлений. Утім, доступу до окремих платформ користувачі не мали аж до 12 серпня. Усе це відбувалося на фоні розгортання масових протестів білорусів, які були незгодні з фальсифікаціями виборів – паралельний підрахунок голосів від ініціативи Голос вказував на високі показники голосування за опозиційну кандидатку Тіхановську.

Фото:AFP

Ініціатива Netblocks, що моніторить перешкоди доступу до інтернету у світі, опублікувала звіт з висновком: найбільш ймовірно, інтернет вимикали навмисно. Білоруська влада спробувала виправдати ситуацію нібито кібератаками з боку інших держав і міркуваннями безпеки. Проте як доказ Netblocks продемонстрували мапу, на якій майже в один момент в Білорусі зник зв’язок зі світом. Якщо б це були атаки, найбільш ймовірно, такої картини одночасного зникнення країни з мапи онлайну не проглядалося б. Неможливість таких кібератак підтверджують й ІТ-експерти.

Та ж ініціатива Netblocks опублікувала звіт, за яким 61 година офлайн ймовірно коштувала Білорусі 141 млн доларів ВВП. Удар на себе взяли і ІТ-компанії, які втратили не лише прибутки, але й потенційну інвестиційну привабливість для зовнішніх партнерів.

12 серпня понад 2,5 тисяч ІТ-спеціалістів опублікували відкритий лист-звернення до влади із проханням припинити арешти, провести відкриті та прозорі вибори і забезпечити вільний доступ до інформації. У листі попередили і про потенційний масовий відтік фахівців до інших країн:

“Ми не експерти в політиці, але експерти у технологічному бізнесі. У країні формуються умови, за яких технологічний бізнес не зможе функціонувати”, – йшлося у відкритому зверненні.

Коли репресії проти білоруського IT-сектору почали набирати обертів, багато компаній та фахівців, ухвалили рішення передислокувати свої офіси. Переважно переїжджали до Польщі, Литви та України.

Говорити, що білоруси поїхали до України тільки тому що по неділях Інтернет мобільний зникає, а однієї неділі зовсім зник, — це не основне.

Один із білоруських ІТ-фахівців, який виїхав до України у вересні і з міркувань безпеки попросив про анонімність, прокоментував для Інтернет Свободи причини виїзду так:

— Мені здається, що причина поїхати кудись, де Інтернет працює більш стабільно, є цілком раціональною. І для ІТ-компаній критично, щоб Інтернет працював весь час. Більше того — задовго до виборів було відомо, що влада планує зробити Інтернет-локдаун. Тому багато компаній завчасно вивезли ключових співробітників до інших країн для забезпечення безперебійної роботи: вони не можуть собі дозволити навіть локдаун по неділях. Але це бізнес-причина. А причини людей, які поїхали і які пов’язані з фізичною безпекою мені здаються більш вагомими. І говорити, що білоруси поїхали до України тільки тому що по неділях Інтернет мобільний зникає, а однієї неділі зовсім зник, — це не основне. І те, що люди втікали від військкоматів, кримінальних справ і переслідувань — це більш вагомо.

Це може бути історія про бізнес, а може — про політичні переслідування. Вони між собою пов’язані. Тобто є ризики для бізнесу і, водночас, є фізичні ризики. Команді важко функціонувати, якщо її співробітники сидять у в’язниці. Водночас, їй важко функціонувати, коли вона без Інтернету. Це вимір людський і вимір бізнесу: що робити, щоб зберегти людей, і що робити, щоб зберегти компанію і робочі місця.

Чи є переваги в Україні?

— По-перше, в Україні не потрібна віза для білорусів. По-друге, у мене є друзі і колеги в Україні, тому мені сюди переїхати набагато природніше і простіше. Також, через коронавірус оперативний виїзд до інших країн, зокрема Шенгенської зони, був складніший, оскільки віз не видають. Тому для більшості білорусів це найбільш «природна» країна, куди можна переїхати, — продовжує ІТ-фахівець.

14 серпня Міністр Цифрової трансформації України опублікував у своєму Telegram-каналі повідомлення про те, що в Україні створили 5000 квот у технологічних компаніях для співробітників з-за кордону. Їх розподілили за областями, у яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Разом із робочими місцями вони отримали можливість подати документи на постійне місце проживання та працювати в Україні впродовж 10 років:

— Імміграція в рамках квот дозволяє іноземним ІТ-спеціалістам працевлаштуватися на тих самих умовах, що й громадяни України. Не прив’язуватися до конкретних термінів перебування в нашій країні та до конкретного місця роботи чи посади. Також вони можуть стати приватними підприємцями та імігрувати до України разом зі своїми родинами, – зазначено у дописі Міністра.

4 вересня в Україні запустили спеціальну платформу для ІТ-спеціалістів з Білорусі «IT Relocate Білорусь» з порадами та інформацією, необхідною їх для переїзду. На платформі є 2 опції: якщо ви компанія і якщо ви — фрілансер. Для обох категорій прописано детальний план зі всіма юридичними нюансами.

Паралельно в соцмережах, зокрема Telegram почали з’являтися окремі канали, які поєднали між собою тих, хто переїхав, хто у процесі і хто лише готувався чи готується до переїзду. Канали покривають усі необхідні питання — від юридичних і до житлових. Це, наприклад, «Приключения белорусов в Киеве». Популярні та активні чати каналу — однойменний чат і окремий для спеціалістів ІТ — «Белорусские ІТ-специалисты в Украине».

Більшість ІТ-спеціалістів не шукають роботу поки що. Переїзд не означає, що люди звільнилися. Вони як працювали віддалено, так і продовжують.

У каналах активно обговорюють ситуацію в країні, розміщують оголошення та шукають роботу, запитують поради щодо пошуку місця проживання та оформлення всіх документів. Серед каналів є навіть окремий канал для жінок-білорусок.

Також на території України працює Free Belarus Center. Це незалежна громадська ініціатива, яка займається адвокацією, юридичною та психологічною допомогою громадянам Білорусі, що були вимушені покинути Білорусь внаслідок політичних репресій. FBC надає безкоштовну юридичну допомогу з легалізацією перебування на території України. Для її отримання достатньо заповнити форму.

Разом з тим білоруські IT-фахівці не обов'язково шукають собі нову роботу в Україні. Їхній переїзд — радше редислокація, а ключові замовники й надалі працюють з ними, як і під час перебування в Білорусі.

Фото:Zaxid.net

— Я гадаю, по-перше, більшість ІТ-спеціалістів не шукають роботу поки що. Переїзд не означає, що люди звільнилися. Вони як працювали віддалено, так і продовжують. У них не виникає необхідності негайно шукати роботу саме в українській компанії. Це важливо розуміти, якщо ми говоримо про ІТ-спеціалістів. По-друге, коли люди виїжджають з різних причин, розраховують, що виїжджають тимчасово, і якщо ситуація налагодиться, — вони зможуть повернутися. Це також стримує їх від ухвалення якихось довгострокових рішень, зокрема щодо пошуку роботи. Щоб почати шукати роботу в українській компанії, треба принципово вирішити жити в Україні і не повертатися додому. Напевно, для таких рішень пройшло ще недостатньо часу, – зазначає білоруський фахівець.

Скільки часу білоруси можуть перебувати в Україні?

Проблемою для більшості громадян Білорусі, включно з ІТ-фахівцями, також стало те, що для тих, хто виїхав у серпні, закінчилися допустимі терміни перебування в Україні.

Багатьох проблем можна було б уникнути, якби цю норму про 180 днів могли ухвалити швидше.

2 жовтня на сайті Президента України з’явився указ про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь. На перший погляд, він доволі однозначно вказує на те, що для громадян Білорусі повинні спростити документальні процедури і продовжити термін перебування в Україні до 180 днів поспіль. Утім важливим моментом є те, що Указ лише постановляє, що Кабмін повинен сприяти цьому. Тобто, норма не є чинною.

— Мінцифри це дуже розрекламувало, ЗМІ це розтиражували. Білоруси вважали, що все гаразд, указ підписано, вступив в дію, і все окей — є півроку, щоб приймати будь-які рішення. Але указ досі не запрацював і, наприклад, для людей, які в’їхали до України в серпні, це стало несподіванкою. Багато хто пропустив усі терміни саме тому, що розраховували на цей Указ, який був розрекламований.

Система оподаткування для негромадян України

— Основне для ІТ-спеціаліста — не квоти. Це те, що нерезидент України може відкрити ФОП в Україні, але не може стати ФОПом третьої категорії. Тобто, скористатися спрощеною системою оподаткування, за якою в Україні працює абсолютна більшість ІТ-фахівців. Навіть якщо він отримає дозвіл на працевлаштування, посвідку, українській компанії все одно не вигідно наймати на роботу білоруса, оскільки за цю людину вона платитиме набагато вищі податки, ніж вона платить за українського спеціаліста. Такий спеціаліст має бути хіба дуже крутим.

2 листопада за ініціативою 11 депутатів «Слуги народу» і ОПЗЖ у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», більше відомий як законопроєкт від Мінцифри про Дія Сіті.

Заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков прокоментував це так:

— Мінцифри створює альтернативу — спеціальний правовий режим для компаній, що добровільно увійдуть до Дія City. Всі опції, передбачені у Дія City, існуватимуть для резидентів. Мінцифри формуватиме та реалізуватиме політику щодо розвитку Дія City, визначатиме загальну стратегію розвитку правового режиму, а також забезпечуватиме прозорий баланс між приватними інтересами резидентів Дія City та публічними інтересами держави.

Фото:Liga.net

У межах ініціативи в контексті білоруських ІТ-фахівців важливим є пункт про систему оподаткування. Згідно з нею, компанії-члени Дія.City зможуть також сплачувати податки за спрощеною системою для свого штату, а не лише ФОПів 3-ї категорії.

— На мою думку, це надзвичайно вигідно і для українських ІТ-компаній, і для України як держави. Усі сусідні країни дуже хочуть, щоб білоруси приїжджали до них. Аналогічна програма діє в Польщі. Але ці країни у Євросоюзі, і у них це все довше і складніше. Україна, можливо, може ухвалити це швидше: їй не треба погоджувати це з Брюселем. Вони можуть зробити це швидко і добре. Я не хочу критикувати Україну, яка мене прийняла, але, як показує практика, це треба робити дуже швидко. Якщо Україна хоче, щоб білоруські ІТ-спеціалісти тут залишилися, їм треба дати можливість тут нормально жити і працювати. Буде прекрасно, якщо цей законопроєкт, який Мінцифри подало в Раду, дійсно буде прийнято.

Проблема комунікації?

Інформація про подовження термінів перебування для білорусів в Україні з’явилася у різних каналах та ресурсах. Наш співрозмовник зазначає, що багатьох проблем допомогло б уникнути більш чітке роз’яснення у прес-матеріалах термінів та процедури:

— Багатьох проблем можна було б уникнути, якби цю норму про 180 днів могли ухвалити швидше. І в прес-релізах, яких про неї писали, вказати, коли вона почне діяти. Треба менше вірити тому, що написано і зважати на практику. Я розумію, що я тут в гостях і не хочу критикувати будь-які процедури чи те, як приймаються закони в Україні. Єдине як користувач цього законодавства — я висловлюю побажання, щоб терміни у цих прес-релізах були позначені чіткіше, щоб не вводити людей в оману. А всілякі норми і процедури у тих випадках, коли закон дозволяє різне тлумачення, тлумачилися більш чітко. З одного боку, порівняно з тим, що відбувається в Білорусі, це побутові дрібниці, з іншого, коли йдеться про живих людей — труднощі, через які люди не залишаються в Україні і їдуть далі в Польщу і ще кудись.

Якісна та прозора комунікація також важлива, щоб вберегти людей від звернень до сумнівних посередників:

— Ще маю сказати, що у всій цій історії є купа посередників, юридичних фірм, які допомагають з цим. Моя думка — варто намагатися від такого триматися подалі. Немає труднощів у тому, щоб зібрати ці документи самостійно, все досить просто і зрозуміло, а ці, легальні чи напівлегальні, компанії виглядають не дуже надійно. Якщо треба мораль цієї історії — ці питання найкраще вирішувати з першого дня перебування в Україні.