Чи може кіберполіція читати листування користувачів соцмереж, — інтерв’ю РБК-Україна з головою кіберполіції Олександром Гринчаком
26 травня 2021
26.05.2021

У інтерв’ю з Владиславом Красінським, автором РБК-Україна, очільник департаменту кіберполіції Олександр Гринчак розповів про специфіку роботу кіберполіції, а зокрема про те, до яких даних та за яких умов мають доступ правоохоронці.

За словами Олександра Гринчака, повного доступу до інформації немає і не передбачається. «Ми ж все-таки говоримо про демократію. А де ж тоді демократія і свобода слова? Я вважаю, що просто взяти, "затиснути" і контролювати — це перегин».

Проте кіберполіція планує внести правки в законодавство. Після затвердження у Верховній раді двох законопроєктів, №4003 і №4004, провайдери будуть зобов'язані зберігати інформацію певний проміжок часу, а представники кіберполіції зможуть отримувати доступ до даних в рамках «кримінальних проваджень і після звернення до суду».

Такі інформаційні запити можуть полегшити зокрема затримання педофілів, пояснює Олександр Гринчак: «Проблема існує: це найбільш чутлива тема, тому що стосується дітей. Якщо ми не приймемо зміни до закону і не будемо використовувати NAT-технологію....Доступною мовою: ряд провайдерів не зберігають інформацію, щоб здешевити свій бізнес і не витрачати додаткові кошти на сервери. У нас не вистачає IP-адрес, і вони на одну адресу "приземляють" кілька абонентів замість того, щоб закріпити за кожним одну IP-адресу. Тому нам дуже складно ідентифікувати злочинця».

Як повідомлялося раніше, законопроєкт №4004 передбачає, що оператори мають сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення їх проведення.

«В нашій країні, на жаль, подібний закон (якщо він буде прийнятий в такому вигляді або взагалі прийнятий) не поліпшить ситуацію в боротьбі з кіберзлочинністю. Принаймні досвідчені зловмисники вміють ховати свою діяльність в мережі і це не полегшить їх відстеження. А справами з дрібними та недосвідченими шахраями просто так ніхто не буде займатися, оскільки потерпілі, як правило, навіть не пишуть заяви, — прокоментував проєкт Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна», — натомість такий закон відкриває двері до різних корупційних та маніпуляційних схем — стеження за конкурентами, опозиційними політиками, журналістами, громадськими діячами, збір компромату — знаходиш потрібного слідчого і за умовну суму отримуєш купу конфіденційної інформації. Тому ініціатива викликає багато сумнівів».