Боти на роботі. Як не потрапити під інформаційний вплив
8 січня 2020
8.01.2020

Один і той же інструмент може бути використаний як на благо, так і на шкоду. Наприклад, боти. Експерт ГО “Інтерньюз Україна” з питань інформаційної безпеки DSS380 Павло Бєлоусов розповідає як працюють боти, що з ними роблять соцмережі та як відрізнити чи не спілкуєтеся ви в мережі з ботом.

Від хорошого до поганого

Бот — це спеціальна програма, що виконує автоматично і за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач.

Боти потрібні в першу чергу для бізнесу: вони дозволяють наростити ефективність маркетингових інструментів, залучити аудиторію. Але також використовуються у політиці, адже дають змогу посилити вплив у інформаційному середовищі.

В сучасному середовищі дедалі більше застосовується комбінований підхід: застосування бота та людини водночас. Ботоферми — humanware — це групи людей, що фізично працюють з великою кількістю ботів. Через спеціальні інтерфейси люди лайкають, коментують і поширюють інформацію з багатьох акаунтів і за це отримують невелику платню. Така взаємодія потрібна, аби обходити запобіжні заходи, що мають на меті відрізнити бота від справжньої людини.

Ботнети користуються свободою, яку соцмережі дають користувачам. Наприклад, неможливо ввести обмеження на лайки, що б значно зменшило вплив мереж ботів.

Як опираються соцмережі

Боти є однією із головних проблем для соцмереж, адже зменшують довіру користувачів до інформаційного середовища. Саме тому Facebook, Twitter та Youtube регулярно влаштовують «чистки» бот-акаунтів.

У травні 2018 року Twitter видаляв 10 мільйонів акаунтів в тиждень. Масштаби «чисток» у Facebook та Youtube невідомі, адже компанії не оприлюднюють цифри. Однак, вони можуть бути доволі значними. Так, 14 грудня 2018 року з Youtube каналу Юлії Тимошенко після масового видалення ботів зникло 44,3% підписників.

(інофграфіка Інтерньюз-Україна та Ukraine World: ознаки бота)

Знайти бота

Є цілий ряд ознак, за якими користувач може зрозуміти, що веде полеміку в мережі не з реальною людиною, а бот-акаунтом. Ось на що слід звертати увагу:

  • відсутність аватару/розмита фотографія на аватарі/абстракція замість фото;
  • відсутність декількох фотографій однієї й тої ж людини в різних ракурсах, а натомість — абстракція або групові фотографії з великою кількістю людей;
  • відсутність власного контенту/публікацій, замість цього — регулярні репости;
  • відсутність або мала кількість лайків під власними публікаціями;
  • недостовірна або зовсім не заповнена інформація в профілі («про себе», «місце роботи» тощо);
  • публікація одного і того ж коментаря;
  • велика кількість зовнішніх посилань в коментарях на сторонні сайти (боти в середньому використовують посилання в три рази частіше за людей);
  • немає юзернейму;
  • неспівставні дата реєстрації і кількість публікацій (наприклад, місяць як зареєстрований, а вже кілька сотень публікацій);
  • частота публікацій (наприклад, пост чи коментар кожні кілька хвилин);
  • використовує проксі/TOR/VPN.

Лекція Павла Бєлоусова пройшла в рамках тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції» відбувся в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.