З чого почати цифрову трансформацію громади, якщо вона є новоствореною, або вже минуло кілька років після об’єднання? А можливо, на прийдешніх місцевих виборах до громади будуть приєднані нові території? Координаторка Програми EGAP у Вінницькій області Софія Сакалош розповідає на прикладах, як цифрові технології допомагають налагодити взаємодію між владою і громадою та покращити життя мешканців.
Із чого ж почати?
Крок перший: аудит Слід проаналізувати ресурси у громаді (на наявність комп'ютерів, серверів, програмного забезпечення чи доступу до мережі “Інтернет”) та визначити, чого не вистачає для нагальних змін. Візьмемо до прикладу дві громади – Зимнівську у Волинській області і Балтську в Одеській, які залучили свої внутрішні ресурси для того, щоб покрити мережею “Інтернет” частину населених пунктів, де не було зв’язку. На сьогодні вони мають непоганий результат - 66,8% мешканців Зимнівської ОТГ щодня користуються інтернетом у повсякденному житті. У розрізі статі цей показник теж не надто різниться – це 64% із 100% серед чоловіків, та 70% від загальної кількості жительок громади.
Припустимо, що наразі у громади немає на це коштів. Але ж враховуючи невпинно зростаючу кількість послуг та сервісів, які переходять в онлайн, цифрову інфраструктуру все одно варто поставити у пріоритет.
Софія Сакалош. Фото з веб-сайту Фонду Східна Європа
Після того, як громада визначила, якими ресурсами та інфраструктурою володіє, важливо зрозуміти – хто ж відповідатиме за цифрову трансформацію всередині.
Тобто крок другий: призначити відповідальну особу. І йдеться не лише про ІТ-фахівця, а саме про відповідального за налагодження діалогу між органами влади та громадськістю спеціаліста. Бо одному ІТ-фахівцю буде доволі складно займатись і технічним, і інформаційним супроводом одночасно.
Крок третій: створення чи трансформація ЦНАП Якщо в громаді ще немає Центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) чи в наявному ЦНАПі немає відповідного програмного забезпечення, обов’язково потрібно розпочати цей процес. Адже надання послуг мешканцям – це одна із найбільших потреб населення. І саме від керівництва громади залежить, наскільки швидко та оперативно ці послуги будуть надаватись. Якщо громада вважає що це дорого і складно, варто розглянути інформаційну систему “Вулик” - яка надається безкоштовно разом із супроводом фахівців ЦНАПу і допоможе надавати послуги в онлайн-форматі більш оперативно та зручно. Тепер можна переходити й до наступного кроку!
Крок четвертий: визначення спільно з мешканцями інструментів взаємодії до запровадження в громаді Зараз громада може скористатись інструменти електронної демократії, про які ми вже писали у минулій колонці. Їх можна підключити на платформі електронної демократії EDEM, що була створена швейцарсько-українською Програмою EGAP, та почати користуватись одразу. Проте краще підключати інструменти поступово, щоб мешканці громади розуміли, що саме дає інструмент та яким чином він впливає на ухвалення рішень у громаді. Що ж є фінальним кроком?
Крок п’ятий: формування цифрових навиків у мешканців громади Окрім визначення пріоритетів цифрової трансформації в громаді також потрібно проводити навчання мешканців та представників влади, яким чином користуватись усіма новаціями, що впроваджуються. Адже, за результатами дослідження, проведеного Міністерством цифрової трансформації України, 37,9% українців віком від 18 до 70 років мають цифрові навички на рівні нижче базового, а 15,1% взагалі ними не володіють.
І найважливіший елемент – для того, щоб все це запрацювало, у громаді потрібно формувати злагоджену взаємодію і розуміння важливості процесів мешканцями. Коли у громаді починається розробка стратегічних документів, представники органів влади для формування довіри та взаєморозуміння повинні консультуватись із мешканцями, адже саме їм далі спільно жити і працювати на цій території.
Ну і наостанок: цифрова трансформація повинна стати пріоритетом в громадах, адже, для того, щоб отримати зміни вже завтра, потрібно працювати вже сьогодні.
Софія Сакалош Регіональна координаторка у Вінницькій області Програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), Фонд Східна Європа
