5G в Україні, створення Центрів для посилення інформаційної безпеки та кіберзахисту, утиски у Білорусі, посилення норм «суверенного» інтернету в Росії та ребрендинг Facebook — чим запам’ятається 2021 рік у світі інтернет-технологій з’ясовувала «Інтернет свобода».

Робота Мінцифри, нові закони та Україна у світовому контексті

У 2021 році Міністерство цифрової трансформації започаткувало роботу низки органів для посилення інформаційної безпеки держави та кіберзахисту України. Серед них — Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки, Центр протидії дезінформації на базі РНБО, а також центр кіберзахисту UA30.

Україна здійснила кроки на шляху до переведення документації в онлайн. Уряд легалізув електронні паспорти, Верховна Рада ухвалила законопроєкт «суд у смартфоні» та законопроєкт № 5495 щодо режиму «без паперів». З інших подій законодавчої сфери — впровадження цифрового податку для техгігантів та затвервердження нової редакції Постанови про відкриті дані в Україні.

В Україні з’явився перший демоцентр 5G — його на початку червня відкрила шведська компанія Ericsson. Пізніше того ж місяця Vodafone Україна спільно з ДТЕК та Ericsson оголосили про старт проєкту Smart Factory 5G на машинобудівному заводі «Корум Світло шахтаря» у Харкові.

Серед інших досягнень — підписання Меморандуму про співпрацю Мінцифри та Apple. У його межах спільно проведуть перепис населення 2022-2023 років.

Крім того, ГО «Інтерньюз-Україна» оприлюднила перше в Україні дослідження Індексу захисту персональних даних. У ньому експерти проаналізували 20 провідних технологічних українських компаній щодо дотримання ними цифрових прав користувачів в аспекті захисту персональних даних. Згідно з ним, серед лідерів за рівнем захищеності персональних даних користувачів — Olx.ua, Ukr.net та Foxtrot.ua. Індекс захисту персональних даних визнали як адаптацію методології Ranking Digital Rights.

Також у серпні 2021 року ГО «Інтерньюз-Україна» уже другий рік поспіль представила дослідження щодо регулювання онлайн-простору в Україні крізь призму аналізу резонансних законопроєктів №5628 «Про захист персональних даних» та №3196-д «Про СБУ» для розвитку вільного Інтернету в Україні.

У світовому контексті Україна опустилася на 1 позицію у рейтингу «Індекс свободи преси». Згідно із цьогорічним звітом Freedom House інтернет України залишається частково вільним, а в рейтингу швидкості мережі Україна поліпшила результати на 15 позицій. В Індексі стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі Україна показала найкращі результати серед 10 досліджуваних країн, а також опинилася у світових лідерах за кількістю операцій інформаційного впливу у соцмережі Facebook.

Продовження утисків у Білорусі

Утиски з боку білоруського уряду, що посилились після протестів проти нелегітимних результатів виборів 2020 року, продовжились у 2021. В кінці травня правоохоронці Білорусі затримали співзасновника NEXTA Романа Протасевича під час примусової посадки літака. У жовтні Міністерство внутрішніх справ Білорусі визнало три опозиційні Telegram-канали Nexta, Nexta-Live, Luxta та їхніх засновників «екстремістським формуванням». Також у Білорусі заблокували доступ до одного з найбільших онлайн-ресурсів країни TUT.BY та визнали Telegram-канал опозиційної лідерки Світлани Тихановської екстремістським.

На початку жовтня у країні прийняли постанову, яка дозволила ув’язнення за поширення «екстремістських матеріалів». І вже того ж місяця у Гомелі силовики затримали майже 30 людей за підписку на «екстремістські» Telegram-канали.

Посилення обмежень щодо російського контенту та дезінформація проти України

Цього року Facebook почав маркувати підконтрольні РФ російські ЗМІ, зокрема «РИА Новости», Russia Today і Sputnik.

Також наприкінці вересня Youtube заблокував канали німецької редакції російського пропагандистського каналу RT і невдовзі до цього відеохостинг обмежив доступ до пропагандистського фільму «Україна — вічне сьогодення» на RT за порушення авторських прав. Платформа також позначила російський фільм про анексований Крим «Крым. Путь на Родину» як «неприйнятний та образливий для деяких аудиторій».

Лише за три місяці роботи Центру протидії дезінформації у 2021 році Служба безпеки України виявила понад 130 інцидентів дезінформації та інших інформаційних загроз проти України. Через поширювану дезінформацію зокрема дискредитували:

• українську владу та армію;
• вакцини від COVID-19, окрім «Спутник V»;
• військово-технічне співробітництво України зі стратегічними країнами-партнерами;
• україно-американські відносини, прозахідний курс України та перспективи набуття членства в НАТО;
• православну церкву України;
• процеси декомунізації в Україні;
• українські спецслужби;
• вітчизняний авіабудівний сектор.

Росія та інтернет

Президент РФ Володимир Путін підписав закон з регулювання іноземних інтернет-ресурсів, крім того, в Росії запровадили обов’язкову реєстрацію користувачів месенджерів.

У лютому Росія посилила норми щодо «суверенного інтернету», а у березні Роскомнагляд повідомив про уповільнення роботи Twitter на усіх мобільних і половині стаціонарних пристроїв.

Також уряд Російської Федерації додав «Яндекс.Браузер» та антивірус від компанії «Лабораторія Касперського» до переліку програм, які необхідно встановлювати перед продажем комп’ютерів, ноутбуків та системних блоків.

Блокування каналів Медведчука

Цього року відбулося резонансне блокування проросійських каналів Віктора Медведчука. Рішення РНБО ввести п’ятирічні санкції проти Тараса Козака, депутата «Опозиційна платформа — За життя», на початку лютого затвердив президент України Володимир Зеленський. Регуляції заблокували роботу компаній «112», NewsOne і ZIK, якими володіє депутат.

Також наприкінці серпня РНБО ввела санкції проти ресурсів Страна.UA, Гужва, Деркач та подружжя Шаріїв.

Соцмережі: новинки, оновлення та збої в роботі

2021 рік приніс нові формати соціальних мереж, як-от аудіоплатформа Clubhouse. Також відбувся ребрендинг компанії Facebook у Meta. Про новий етап у розвитку компанії оголосив її засновник Марк Цукерберг наприкінці жовтня. Meta має стати гібридною платформою, яка надаватиме доступ до можливостей доповненої та віртуальної реальностей. Перші кроки на шляху до створення метавсесвіту зробила й компанія Microsoft.

У другій половині 2021 року стався найдовший збій у роботі соцмереж, серед яких були й Facebook та Instagram. Користувачі не мали змоги користуватися платформами близько шести годин.

Чого очікувати від 2022?

Згідно з передбаченнями ресурсу Gartner, наступного року компанії приділятимуть більше уваги конфіденційності, зокрема для підвищення рівня приватності можуть почати використовувати штучні дані. Користувачі продовжать протидіяти збору особистої інформації, а вартість доступу до мережі може зменшитись через використання нових технологій.

Синтетичні дані для кращої приватності

Синтетичні дані створюють за допомогою ШІ технологій. Ними можна замінювати справжню інформацію, і таким чином зменшувати ризики витоків особистих даних користувачів. Використання штучних даних також менше регулюється законодавством та може надавати більше інсайдів. Штучний інтелект може бути зручнішим для моделювання екстрених ситуацій тощо.

Боротьба зі збором даних

Люди стають обізнанішими щодо кількості даних, які про них збирають організації, та прагнуть уникнути ролі «продукта», тобто активно протидіють збору особистої інформації. Ймовірно, що наступного року кількість користувачів, які використовують VPN та вказують неправильну інформацію в анкетах, збільшиться.

Менше витрат та більше інтернету

Задовольнити зростаючу потребу доступу до інтернету може застосування низькоорбітальних супутників. Вони здатні забезпечити підключення до мережі безпосередньо там, де перебувають клієнти.