Наприкінці червня відбувся поглиблений онлайн-тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів.
За підсумками онлайн-тренінгу ми відібрали 10 найкорисніших інструментів для викриття зловмисних інформаційних впливів у мережі, які учасники використовували під час тренінгу. Вони дозволяють аналізувати акаунти в соцмережах та викривати мережі ботів, аналізувати фото та відео та зберігати докази. Ці інструменти стануть в пригоді будь-якому журналісту, який шукає інформацію в інтернеті та соцмережах.
Аудиторія акаунтів та сторінок в соцмережах далеко не завжди є справжньою. Сервіс SocialBlade допоможе відстежити можливі накрутки підписників та охоплення на сторінках у всіх популярних соцмережах. Стрибки у кількості підписників, раптове зменшення їх кількості, велике охоплення за малої кількості підписників — усе це може означати маніпуляції з аудиторією.
Якщо вам потрібно отримати максимум інформації про певний акаунт у Twitter — у пригоді стане інструмент Social Bearing. Він надасть вам інформацію про те, що які посилання акаунт поширює, як часто він твітить тощо. Сервіс також сформує хмари найбільш вживаних хештегів та слів
Якщо у ви підозрюєте якийсь Twitter-акаунт у накрутці аудиторії — перевірте його через сервіс Botometer. Так ви зможете побачити ймовірних ботів серед фоловерів акаунта, який вас цікавить, і вже далі детальніше їх досліджувати.
У мережі ботів акаунти часто пов’язані між собою — фоловлять, лайкають та поширюють одне одного. Сервіс *doesfollow дозволяє швидко перевірити, чи фоловлять акаунти одне одного. Це може бути один із доказів, що доведе існування армії ботів.
Інший сервіс для пошуку армій ботів — CrowdTangle. Він дозволяє перевірити, чи постять різні акаунти одні й ті ж посилання протягом короткого періоду часу. Якщо ви помічаєте таку узгодженість — швидше за все ви знайшли мережу ботів.
Онлайн-медіа часто не публікують жодної інформації про своїх власників. Однак, через сервіс WhoIs можна дізнатись ім’я людини, яка є власником домену. Ця інформація може стати доказом або ще однією зачіпкою, яка виведе вас до правди.
Для поширення фейків часто використовують фото, які вже колись публікувались в мережі. За допомогою сервісу TinEye ви зможете перевірити, чи справді це так. Його також можна застосовувати для перевірки фото профілю підозрілого акаунта в соцмережі.
Онлайн-медіа можуть редагувати свої статті чи видаляти їх зовсім. Однак, є спосіб побачити попередні версії статей, якщо їх зберегли у веб-архіві. Wayback Machine — зручний інструмент, що дозволяє працювати із веб-архівом.
Фейк набагато більш переконливий, якщо його супроводжує фото. Зловмисники можуть використовувати Photoshop, аби відредагувати зображення, прибрати чи додати певні елементи. Сервіс Foto Forensics доможе зрозуміти, чи редагували зображення, яке вас цікавить.
Та ж історія і з відео — його можуть приховано змонтувати чи відредагувати окремі кадри. Такі махінації з відео допоможе виявити інструмент InVid. За його допомогою ви зможете розбирати відео на кадри та детально їх аналізувати.
Захід «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції» проведено в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Подія також відбувається під егідою ініціативи «Інтерньюз-Україна» UkraineWorld.
