1-а міжнародна конференція «Права людини у цифровому вимірі»: ключові тези
25 червня 2021
25.06.2021

23-24 червня 2021 року відбулась онлайн перша Щорічна міжнародна конференція «Права людини у цифровому вимірі», організована Американською Асоціацією Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI) та партнери. Ділимось її ключовими тезами.

Перший день

У перший день конференції експерти обговорили, як в Україні та світі реалізується право на приватність, а також інтернет-свободи у час пандемії, правосуддя і виборчий процес.

Микита Потураєв із партії «Слуга народу», акцентуючи увагу на питанні дезінформації, зауважив, що важко визначити основні терміни з огляду на роботу над законопроєктами. За його словами, потрібно дати визначення, що ж таке «соціальні медіа», також його головними тезами стали те, що «соцмережі не є медіа, а автори не є журналістами», та те, що «блогерів не можна прирівнювати до журналістів».

Народний депутат Тарас Тарасенко зауважив, що досі існує дискримінація громадян щодо доступу до інтернету та наголосив на необхідності визнати право на інтернет в законодавстві, а представниця Центру Громадських свобод Олександра Романцова зазначила, що потрібно зробити розрізнення між комерційною послугою інтернет та соціальною послугою як доступу до можливостей.

«Регулювання має розвиватися з огляду на зміни в світі та Україні. Україна довший час намагалася не регулювати онлайн-простір. Далі не можна не мати певних норм та правил, потрібно шукати баланс, шукати моделі регулювання»,наводить приклад Німеччини Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики.

Гульсана Мамедієва з Міністерства цифрової трансформації розповіла про пріоритети міністерства — це, зокрема, й інтеграція України в єдиний цифровий ринок, і захист прав користувачів.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки, розказав про порушення прав та свобод під час карантину в Україні, серед яких:

  • оприлюднення даних щодо хворих;
  • обмеження пересування;
  • проблеми з Дій.вдома.

Українська Гельсінська спілка з прав людини та Лабораторія цифрової безпеки визнали проблематичність блокування інформаційних ресурсів через механізм санкцій в Україні.

Спікерка Таїланду презентувала доповідь «Піднесення цифрової диктатури» на прикладах політичних режимів у Південно-східній Азії (Тайланд, Мьянма). Ключовий меседж дослідження — режими перетворюють на зброю ситуацію з пандемією, аби придушувати права людини.

Також поговорили про невдалий досвід Лаосу у створенні державних центрів протидії фейковим новинам — такі центри перетворились на органи цензурування контенту. В Узбекистані навпаки — новий президент спробував розширити свободи громадян, протеце призвело й до зловживання в публікаціях будь-якого контенту, в тому числі неетичного.

Другий день

Однією з тем другого дня заходу стали поширення шкідливого контенту в онлайн-просторі та виклики інтернет-регулювання.

Юрист Максим Дворовий розповів про статті, які використовують у кримінальних судових справах, що стосуються інтернету. Зокрема:

  • ККУ стаття 109 — Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
  • ККУ стаття 110 — Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
  • ККУ стаття 161 — Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками;
  • ККУ стаття 258-2 — Публічні заклики до вчинення терористичного акту;
  • ККУ стаття 295 — Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;
  • ККУ стаття 436 — Публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів;
  • ККУ стаття 436-1 — Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
  • ККУ стаття 442 — Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.

«Авторитарні та тоталітарні режими вважають шкідливим контентом творчість поетів (Василь Стус), роботу журналістів та блогерів (Протесєвіч). Політичні режими задають рамки дискурсу щодо "шкідливості" контенту»,зазначив Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна».

Також в Україні часто плутають визначення «дезінформація» та «місінформація». Останню часто поширюють не зі злим умислом, а й з огляду на низькі компетенції людини, розповів Віталій Мороз.

На конференції поділились порадами як протидіяти поширенню неправдивої інформації та підготували підбірку курсів для представників медіаспільноти:

Саллі Браутон Міццова, представниця Ради Європи, представила європейське бачення відповідальності платформ за шкідливий контент.

«В новому законопроєкті #2693 про медіа передбачене блокування сайтів за умови допущення двох грубих порушень закону через рішення суду,розповіла Віта Володовська, керівниця юридичного відділу Лабораторії цифрової безпеки. — Це є також спробою прозоро створити умови для регулювання медіа, які здатні працювати на країну-агресора».

Людмила Опришко зауважила, що Концепція Ради Європи «Information Disorder» може стати підґрунтям для законопроєкту про боротьбу з дезінформацією в Україні.

Експерти торкнулися і теми штучного інтелекту. Журналіст Роман Горбик сказав, що бізнес та розробники, які створюють ШІ, не будуть підзвітними громадськості, при цьому стануть доволі впливовими.

«Для України було б неправильним зарегулювати AI, не даючи розвиватися інфраструктурі. З іншого боку, потрібні "червоні лінії" щодо меж використання технологій й аби відповідати трискладовому тесту на права людини»,зазначила Тетяна Авдеєва з Центру демократії та верховенства права.

Переглянути конференцію, як зазначають ABA ROLI, зовсім скоро можна буде в записі на сторінці ABA ROLI та вебсайті програми Інтернет Свободи в Україні.