У червні 2022 року ГО «Інтерньюз-Україна» третій рік поспіль представляє дослідження щодо регулювання онлайн-простору в Україні крізь призму аналізу резонансних законопроєктів. 20 експертів оцінювали вплив на розвиток інтернету законопроєкту №6177 «Про Нацкомісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації».

Звіт дослідження щодо законопроєкту №6177 у pdf-версії українською мовою можна завантажити за посиланням.

Законопроєкт №6177 «Про Нацкомісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації», зареєстрований 18 жовтня 2021 року у Верховній Раді України, передбачає створення нового органу виконавчої влади, у якого буде спеціальний статус і який реалізуватиме в Україні міжнародні стандарти у сфері захисту права на доступ до інформації та права на захист персональних даних.

Ініціатива є продовженням законопроєкту № 5628 «Про захист персональних даних», що уточнює повноваження державного регулятора щодо захисту персональних даних.

Переваги законопроєкту:

• реалізація ефективних механізмів захисту персональних даних;
• створення Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації;
• реалізація повноважень Нацкомісії, що дасть змогу ефективно реагувати на порушення законодавства щодо захисту персональних даних та притягати порушників до відповідальності;
• підготовка рекомендацій щодо дотримання захисту персональних даних, надання для суб’єктів реалізації цих прав роз’яснень у сфері захисту персональних даних;
• передбачення гарантії незалежності та самостійності Нацкомісії.

Потенційно проблемні та суперечливі аспекти законопроєкту:

• покладання на Нацкомісію обовʼязку погоджувати проєкти нормативно-правових актів (НПА) — буквальне значення положення може суперечити принципу розподілу влад, що закріплений у Конституції України;
• пропозиція зобов’язати Національну комісію затверджувати типовий порядок здійснення відеоспостереження — порушення права на приватність;
• право Нацкомісії мати доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних — потенційне суперечення принципам юридичної визначеності та передбачуваності;
• дискусійними є питання, повʼязані зі строками розгляду звернень до Національної комісії — відмовляючись застосовувати у своїй роботі ЗУ «Про звернення громадян», Національна комісія перебирає на себе виключне право розмежовувати скарги, заяви та звернення, що зрештою може призвести до порушення права заявників на повний та всебічний розгляд питань, з якими вони звертаються, а також позбавити їх низки необхідних гарантій;
• непропорційний підхід до питання штрафів — штраф за невиконання може бути набагато вищим, ніж штраф за саме порушення.

Як оцінили законодавчу ініціативу експерти?

Експерти дослідження в рамках Індексу регулювання онлайн-простору хоч і мали низку застережень щодо окремих аспектів положень законопроєкту, проте зведена оцінка аналізу законопроєкту № 6177 є позитивною і становить +0,59 у межах шкали експертних оцінок від –5 до +5.

Зведені оцінки позитивного впливу законопроєкту на розвиток інтернету в Україні, відповідно до методології дослідження, відображені в блоках дослідження № 1. Вплив на права та свободи (+0,47), № 2. Захист легітимного інтересу (+1,28), № 3. Якість надання послуг (оцінка –0,29), та № 4. Юридична техніка (оцінка +0,37).

Яких удосконалень потребує законопроєкт?

Проблемні аспекти законодавчої ініціативи, на думку експертів, можна виправити за допомогою таких рекомендацій:

• Ураховувати контекст вільного функціонування інтернету в Україні й не накладати недостатньо обґрунтовані та/або надмірні санкції щодо операторів та провайдерів послуг з доступу до інтернету.
• Скоротити тривалість перевірок операторів та провайдерів послуг з доступу до інтернету інспекторами зі 180 днів до 30 днів та заборонити повторювати ці перевірки необмежену кількість разів.
• Узгодити розмір санкцій, щоб покарання за невиконання рішення Національної комісії щодо усунення порушення не покладало на суб’єктів тягар значно більший, ніж покарання за вчинення самого порушення.
• Передбачити в тексті законопроєкту чітко визначений рівень / відсоток фінансування Нацкомісії з державного бюджету України.
• Передбачити додаткові гарантії та запобіжники можливих зловживань у контексті доступу Нацкомісії до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, зокрема тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
• Установити чіткіші критерії для кандидатів на посаду члена Громадської ради (зокрема, визначити критерії «авторитетності» експерта та підвищити поріг необхідної профільної активності організацій та спілок).
• Додати до законопроєкту вимогу, що щонайменше три особи в складі Національної комісії мають бути експертами у сфері доступу до публічної інформації.
• Удосконалити організацію роботи керівництва служби інспекторів, щоб уникнути передавання фактичного довгострокового керівництва заступнику керівника, який призначається поза конкурсом. Або ж передбачити, щоб схожі вимоги щодо призначення стосувалися як керівника служби інспекторів, так і його заступника.
• Передбачити механізм призначення, статус та повноваження «уповноважених працівників Національної комісії», повноваження на яких покладено, зокрема, статтями 44 та 46 законопроєкту.
• Удосконалити правило погодження з Нацкомісією проєктів нормативно-правових актів (НПА), що розробляються виконавчою владою, а також надати право Національній комісії надсилати зауваження до парламенту щодо невідповідності проєктів НПА чинному законодавству у сфері персональних даних та доступу до інформації;
• Узгодити терміни, вживані в різних частинах законопроєкту.
• Не передбачати в законопроєкті обовʼязок затверджувати типовий порядок здійснення відеоспостереження серед повноважень Національної комісії до внесення змін до Цивільного кодексу або ухвалення спеціального законодавства.

Ознайомтесь з повним текстом дослідження.

Експертне дослідження законопроекту здійснювалося ГО «Інтерньюз-Україна» в рамках проєкту «Сприяння Інтернет свободі в Україні», що фінансується Державним департаментом США через Американську асоціацію юристів та її Фонд правосуддя та освіти. Зміст цієї публікації є цілковитою відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна» і не обов’язково відображає офіційну позицію Американської асоціації юристів.

Нагадаємо, що у 2021 році ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження законодавчої ініціативи №5628 «Про захист персональних даних», а також аналіз законопроєкту №3196-д «Про СБУ».