Питання безпеки vs свободи слова. Указ про блокування розділив суспільство, інтернет-провайдерів та міжнародну спільноту

Схвалений Президентом України указ про нові санкції РНБО, які передбачають, зокрема, блокування доступу до соцмереж «ВКонтакте » і «Однокласники», розділив українське суспільство, міжнародні організації та інтернет-провайдерів у позиціях.

Утворилося два основних полюси: рішення перш за все обмежує свободу слова чи все ж таки сприяє інформаційній безпеці? Також, відкритим залишається питання, чи можливо буде повною мірою забезпечити виконання указу?

Економічні санкції vs блокування

Санкція стосуються російських компаній, частина з яких надає доступ до мадійних майданчиків  – усі вони увійшли до списку заблокованих:

  • ТОВ “Вконтакте”,
  • Соціальна мережа “Однокласники”,
  • Програма управління бізнесом «1С»,
  • ТОВ «Мейл.Ру Україна», ТОВ «Яндекс»,
  • Антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb,
  • Телеканали РБК, «ТВ Центр», ВГТРК, «НТВ Плюс», «Рен-тв» і «Звезда»,
  • Розробник ПЗ із розпізнавання ТОВ ABBYY і ТОВ «ABBYY Україна ЛТД» та інші.

Загалом до списку потрапили 468 компаній і 1228 фізичних осіб. Заборона для них діятиме від року до 3 років. Указ вже діє.

До кожної із зазначених компаній, окрім їх блокування Інтернет-провайдерами, застосовується ряд інших обмежувальних заходів.

До прикладу, щодо ТОВ “В Контакті”, яка зареєстрована в Україні в м. Києві на вулиці Червоноармійській, застосовуються такі обмежувальні заходи:

  1. Блокування активів,
  2. Обмеження торговельних операцій,
  3. Запобігання виведенню капіталів за межі України,
  4. Зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань,
  5. Анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів,
  6. Обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг,
  7. Повна або часткова заборона укладати договори,
  8. Заборона видачі дозволів, ліцензій НБУ, розміщення валютних цінностей в Україні,
  9. Припинення видачі дозволів на ввезення в Україну чи вивезення з України валютних цінностей,
  10. Заборона передання технологій,
  11. Заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам до сервісів “Mail.ru”, “Вконтакте” та “Однокласники”.

“Тобто лише один із 11 пунктів, стосується блокування. Решта – це економічні санкції, які, не зрозуміло, чому не були застосовані раніше.

Кроки держави є зрозумілими. Раніше Україна ввела санкції та обмежила доступ російських банків до збору економічної інформації своїх громадян, які віддавали її щоразу, беручи кредит, до прикладу. На разі обмежується доступ до інформації соціальної, яку ввесь час збирають російські соціальні мережі”, – зазначає Павло Моісеєв, директор з правових питань ГО “Інтерньюз-Україна”.

Однак зрозуміло, що чутливість теми блокування сайтів є набагато вищою.

Благо vs злив інформації й пропаганда

Україна зараз у ситуації, коли користування російськими сервісами сприймається людьми як благо. Саме тому блокування сайтів є настільки чутливим. Насправді ж ми просто надаємо інформацію про своїх громадян країні, яка веде війну проти нас війну. І поле для використання цієї інформації – безмежне.

Тому основа блокування – це інформаційна безпека в умовах війни. І це варто доносити людям.

Очевидно, що державі складно пояснювати, чому вона забирає “благо” у своїх громадян. І саме пояснення і подальші дії держави відіграватимуть ключову роль в майбутньому. Не меншу, ніж розробка можливостей для блокування сайтів.

Санкції можуть зменшити кількість російської пропаганди, для якої російські сервіси є дуже зручним майданчиком. І вплинуть на здатність України забезпечити ефективність введених санкції. Але без пояснень лише указу – не достатньо.

Про це пише дослідник російської пропаганди Володимир Сазонов з Університету Тарту в Естонії:

“Важко сказати, наскільки ефективним може бути блокування ряду російських порталів. Поки про це рано судити. Але, я думаю, що блокування таких сайтів, як Вконтакте, Однокласники, можливо, допоможе обмежити можливості для поширення шкідливого контенту зі сторони Кремля і прокремлівських активістів, які зокрема активно використовують для цього російські соціальні медіа.

Однак цих заходів може бути недостатньо. Адже арсенал Москви в інформаційному полі доволі широкий, і замість Вконтакте і Однокласники можуть бути задіяні інші аналогічні сайти, через які Кремль буде намагатися донести дезінформацію в Україну. Тому, окрім заборони таких Інтернет-порталів, потрібно також пояснювати, чому це було зроблено і чому саме ці сайти несуть загрозу. Думаю, що необхідно збільшувати обізнаність користувачів Інтернету в сфері інформаційної безпеки в цілому. Тоді це може виявитися ефективним заходом”.

Саморегуляція vs державне регулювання

Блокування сайтів – це питання регулювання потоків інформації країною в умовах війни. Ось тут можна прочитати приклади, як різні країни здійснювали регуляції в інформаційному просторі під час конфліктів.

Є два шляхи поведінки: 1) державне регулювання, 2) саморегулювання громадян.

Протягом трьох років неоголошеної війни з Росією, основним механізмом в інформаційному просторі була саморегуляція.

І за ці три роки Україна довела, що лише саморегуляції виявилося недостатньо. Про це свідчить, як мінімум те, що російськими сервісами користується непомірно багато людей.

«Вконтакте», за даними Kantar TNS CMeter, користуються 78% усіх користувачів українського Інтернету (дані за квітень 2017-го). Це, щонайменше, 20 млн користувачів.

Сервісами на сайті «Яндекс», за даними Gemius, в березні 2017-го року користувалися 10,8 млн осіб з України віком від 14 років без обліку мобільних пристроїв.

До цього часу держава могла вимагати не користуватися російськими сервісами лише від державних службовців.

Інтернет-провайдери: можливо vs неможливо

Інтернет Асоціація України заявляє, що здійснення блокування українськими провайдерами російських сайтів, які потрапили під санкції в Україні, на даний момент неможливо технічно.

«Якщо ми говоримо про подальші дії, то треба рік-два і більше і десь у межах держави $ 1 млрд», – зазначає голова Інтернет-асоціації Олександр Федієнко.

Голова ІнАУ вважає, що, можливо, блокувати доведеться більше, аніж сайти із санкційного списку: «Швидше за все, ми будемо блокувати не сайти, а всю автономну систему, на якій містяться ці сайти та інші платформи, не згадані в санкціях. Користувача зрештою буде позбавлена не тільки доступу до таких мереж, як “ВКонтакте”, а й до інших платформ, які були в цій системі».

Водночас інтернет-провайдер «Ланет» заявляє, що може заблокувати російські ресурси протягом декількох хвилин: «”Ланет” може заблокувати ці сайти протягом декількох хвилин. Ніякої додаткової техніки для цього непотрібно. Така ж ситуація повинна бути і у більшості великих провайдерів. У невеликих провайдерів можуть виникнути проблеми, як з серверними потужностями, так і з софтом»

Крім того, потрібно розуміти, що блокування можна буде обійти. Ба більше, за повідомленнями користувачів, Вконтакте вже розсилає інструкції із обходу блокування.

Так само поки не відомо, як держава поводитиметься з тими інтернет-провайдерами, які проігнорують указ. Нацкомзв’язку попереджає інтернет-провайдерів щодо адміністративної відповідальності та накладення штрафу за невиконання указу Президента. Але таке покарання може бути легкою альтернативою для блокування.

“Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами − тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”, – зазначили в Нацкомісії.

Погіршення міжнародних рейтигів vs підвищення рівня інформаційної безпеки

Окрім технічної складової, про яку ми детально будемо писати пізніше, небезпека блокування полягає у погіршенні рейтингів свободи слова від різних міжнародних організацій, де Україна після початку війни й так демонструє погіршення показників.

 

Зокрема, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд вже висловив стурбованість у зв’язку з блокуванням в Україні веб-ресурсів і соціальних мереж та зазначив, що таке рішення йде врозріз із розумінням свободи слова та свободи ЗМІ: «Блокування соціальних мереж, пошукових систем, поштових служб і новинних веб-сайтів йде врозріз із нашим загальним розумінням свободи слова та свободи засобів масової інформації».

Разом з тим, в НАТО зазначають, що розуміють, що блокування – це питання безпеки, а не свободи слова: «Українська влада чітко дала зрозуміти, що це рішення – це питання безпеки, а не свободи слова. НАТО співпрацює з Україною у зміцненні її реформ, включно з питаннями демократії, верховенства права і дотримання прав людини. Свобода засобів інформації є серед тем цього діалогу. Ми віримо у відданість України її міжнародним зобов’язанням і в чинну в Україні систему стримувань і противаг».

Вибір України між інформаційною безпекою та свободою слова, очевидно, не міг бути компромісним. Найважливіше завдання на разі – донести як міжнародній спільноті, так і власним громадянам, що блокування в Інтернеті є питанням саме безпеки.

Нагадаємо, завтра, у четвер, 18 травня о 12.00 в інформаційній агенції УКРІНФОРМ (другий поверх) відбудеться дискусія на тему “Що означатиме для України блокування російських сервісів? Свобода Інтернету vs інформаційна безпека держави”.

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/pytannia-bezpeky-vs-svobody-slova-ukaz-rozdilyv-suspilstvo/" data-title="Питання безпеки vs свободи слова. Указ про блокування розділив суспільство, інтернет-провайдерів та міжнародну спільноту">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *