Як порушують Інтернет-свободу в Україні, Росії та Білорусі. Огляд за 2-15 січня

В Україні піднялася широка дискусія щодо розцінювання американською організацією Freedom House заборони ретрансляції “Дождя” як прояв цензури. Водночас у Росії збираються штрафувати провайдерів, які не заблокують заборонені сайти. Про інші порушення за першу половину січня читайте в нашому регулярному огляді.

Дані з internetfreedom.crowdmap.com

Протягом 2-15 січня на карті «Моніторингу свободи Інтернету» було повідомлено про 9 випадків порушень Інтернет-свободи на території України, Росії та Білорусі.

Україна

Freedom House розкритикував рішення України щодо «Дождя». Віце-президент Freedom House з міжнародних програм Роберт Герман  назвав ухвалу про заборону ретрансляції «Дождя» проявом цензури. Відповідне рішення було прийняте Національною радою з питань телебачення і радіомовлення 12 січня.

Російський опозиційний канал звинувачується в тому, що транслював комерційну рекламу, коли українське законодавство забороняє її розміщення в ефірі іноземних телеканалів. Друге звинувачення полягає на тому, що телеканал показував контент, де кордони Російської Федерації зображені включають незаконно анексований у 2014 р. Кримський півострів.  Власниця телеканалу Наталія Синдєєва заперечує твердження щодо реклами, а зображення мапи України без Криму пояснює вимогами російського законодавства.

За даними керівництва телеканалу, його в Україні транслюють близько 90 провайдерів, а доступ мають приблизно 500 тисяч домогосподарств. Відзначимо, журналісти «Дождя» знімали сюжети про «псковських десантників» та російських найманців на Донбасі.

ІнАУ випрацювала стратегію боротьби з Інтернет-цензурою. Інтернет Асоціація України 5 січня 2016 р. оприлюднила стратегію протидії впровадженню Інтернет-цензури в Україні для недопущення обмежень доступу до сайтів.

Будь-які механізми обмежень до сайтів в руках влади призведуть до посилення політичної цензури та боротьби з інакомисленнями, вважають в організації що об’єднує понад 100 організацій галузі. Стратегія складається з трьох частин: інформуванню гравців на Інтернет-ринку України, аналізу небезпек та реагування.

По Україні відключили центральні телеканали. З 1 січня 2017 р. в Україні вступив в дію закон, що змушує кабельні провайдери та медіагрупи самостійно домовлятися про умови співпраці. Не всі це встигли або захотіли зробити, тому частково в Одеській, Миколаївській, Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Хмельницькій областях були відключені ряд центральних телеканалів.

Найбільше відключень – в Одеській області. 1 січня частина місцевих операторів кабельного ТБ відключила ретрансляцію загальнонаціональних українських телеканалів, як “1+1”, “Інтер”, “ICTV”, “СТБ” тощо. Сотні тисяч осіб втратили можливість дивитися святкові телепрограми.

Наймасштабнішим стало відключення з 11 січня провайдером «Ланет» телеканів групи “Inter Media Group”. До складу останньої входять “Інтер”, “НТН”, “К1”, “К2” та інші.

Знайти провайдера, який домовився з медіагрупами у своєму регіоні, можна на сайті Telemaster.

EX.UA повернувся. Найбільший український файлообмінник, що зупинив роботу у листопаді 2016 р., з 2 січня переїхав на нову адресу – FEX.NET. Власники ресурсу вирішили заробляти на сховищі даних. За зберігання файлів розміром до одного терабайта в місяць доведеться платити.

Як і раніше, зараз можна анонімно обмінюватися файлами. Термін зберігання файлів – 7 днів з моменту створення ключа. Власники пошти @EX.UA автоматично переведені на поштову адресу @FEX.NET зі старими логінами.

Донбас

Продовжується вибиття зізнань з блогера Нєдєляєва. Затриманий у листопаді минулого року в “Луганській народній республіці” блогер Едуард Неделяєв нібито отримував пропозиції від СБУ здійснити хакерську атаку на сайт передвиборчого штабу кандидата у президенти США Дональда Трампа. Про це луганчанин, відомий під ніком Edward Ned, заявив під час допиту в «ЛНР». Він звинувачується у “шпіонажі”. В соцмережах Едуард Обидва регулярно критикував владу “ЛНР” та політику Кремля.

Водночас 3 січня Національна спілка журналістів України почала збирати кошти на допомогу луганському блогеру Владиславу Овчаренку та його родині. Хлопець був затриманий  у жовтні 2016 р. за нібито участь у незаконній організації «Азов». Швидше за все, Владислава Овчаренка затримали за ведення сторінки в соцмережі “Луганська хунта”, де хлопець критикував дії “влади” та описував життя в окупованому місті.

Росія

Провайдерів будуть штрафувати за відмову блокувати заборонені сайти. Держдума Росії прийняла в другому читанні законопроект про запровадження штрафів для Інтернет-провайдерів за відмову блокувати сайти, що були заборонені. Розмір штрафу для посадових осіб складе від 3 до 5 тисяч рублів, для підприємців – від 10 до 30 тисяч, для юридичних осіб – від 50 до 100 тисяч рублів. Також в проекті закону передбачені штрафи для операторів, які не відновили доступ до сайтів, що були виключені з реєстру заборонених.

Обмін трафіку – тільки через державу. Міністерство зв’язку та масових комунікацій 12 січня запропонувало посилити вимоги до операторів зв’язку, підготувавши нову версію поправок до закону «Про зв’язок». Зміни змусять стільникових операторів підключатися до пунктів обміну трафіком з реєстру державної інформаційної системи. Це, фактично, означає посилення контролю Кремлем Інтернету та зв’язку в Росії.

Білорусь

Два роки за чуже фото в соцмережі. Мешканка Гродно Діана Сельванова була засуджена 12 січня судом за розміщення на своїй сторінці «Вконтакте» фотографії з елементами порнографії. Вирок: два роки з відстрочкою на рік, 690 рублів штрафу, підписка про невиїзд і конфіскація телефону.

Видання «Белорусский партизан» пише, що дівчина навесні 2016 р. зі свого телефону в стрічці новин мережі побачила фото, де хлопець та дівчина нібито зображують статевий акт. Вона «зберегла» фото в альбом «Збережені фотографії». Білоруські правоохоронні органи під час моніторингу Інтернету знайшли це фото і порушили кримінальне провадження.

Обмежено доступ до 11 сайтів. Міністерством інформації 10 січня 2017 р. прийняло рішення заблокувати доступу до 11 інформаційних ресурсів, як dengi-srochno.by, dengi-bystro.by, zaem-vsem .by, fxline.by, landing.fxline.by, streamforex.by, weltrade.ru, by.weltrade.com, stforex.com, ru.mtrading.com, mtrading.by. Вони звинувачуються в розміщенні реклами про надання мікропозик фізичними особами, які не включені до реєстру мікрофінансових організацій, як цього вимагає законодавство.

Зі звітом про порушення Інтернет-свободи за грудень 2016 р. можна ознайомитися тут.

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/netfreedom-digest-2-15-sichnya/" data-title="Як порушують Інтернет-свободу в Україні, Росії та Білорусі. Огляд за 2-15 січня">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *