Між свободою та регулюванням. В Києві дискутували сценарії розвитку українського Інтернету (частина 1)

Які ризики для розвитку інтернету в Україні? Чи здатне громадянське суспільство відповісти на регулювання онлайн-простору? Чи повпливають ініціативи ЄС з регулювання інтернету на Україну? У четвер, 22 лютого 2018 року, в рамках проекту “Інтернет-свобода” від ГО “Інтерньюз-Україна” пройшла конференція “Виклики регулювання інтернету в Україні: контент та технічні аспекти. Що очікувати в 2018 році?”.

фото – Андрій Кузьмін

ВІДЕОЗАПИС ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЇ ПОДІЇ ЗНАХОДЬТЕ ТУТ

Чому говоримо про різні сценарії регулювання інтернету?

Під час конференції експерти міркували над трьома можливими сценаріями щодо регулювання інтернету в Україні: негативний, нейтральний та позитивний.

Негативний сценарій розвитку подій в Україні розглядали як введення регуляцій в сферу інтернету за відсутності комунікації із суспільством й прозорих механізмів ухвалення рішень. Зокрема спалах законодавчих ініціатив, подібних до законопроектів “про досудове блокування сайтів” (№6676, №6688), яким протидіяла експертна та громадська спільнота влітку 2017 року.

Нейтральний сценарій – це статус-кво, коли на обмежувальні ініціативи з боку держави відповідатиме громадське суспільство, призупиняючи вплив держави на онлайн-сферу.

Оптимістичний сценарій ми розглядали як зменшення або відсутність регуляцій з боку держави.

фото – Андрій Кузьмін

Чому оптимістичний сценарій є наймеш вірогідним?

Сфера Інтернету в Україні є досить неврегульованою. Єдиний механізм блокування сайтів, передбачений українським законодавством, стосується порушення авторського права, згідно із законом “Про державну підтримку кінематографії в Україні”, і він є достатньо обмежений в сфері дії. Також діє “санкційний” Указ президента, який передбачає блокування російських інтернет-ресурсів. Окрім цих двох рішень, сфера інтернету загалом є неврегульованою.

“Відсутність більшого регулювання позитивно впливає на цифрові права користувачів в Україні. Однак мені здається, що ця свобода не буде довготривалою”, – зазначив Максим Дворовий, юрист ЦЕДЕМ.

Експерт означив кілька причин цьому:

  1. Бажання ввести регуляції з боку частини законодавців під приводами захисту національної безпеки України;
  2. Міжнародні тенденції, зокрема тяжіння до покладання відповідальності на інтернет-посередників – соцмереж та сайтів, де зберігається контент, генерований користувачами;
  3. Розповсюдження фейкових новин, з якими насправді в усьому світі ніхто не знає, як ефективно боротися.
На фото – спікер Максим Дворовий, юрист ЦЕДЕМ. Photo credit – Андрій Кузьмін

На думку експерта, рівною мірою вірогідні сценарії – нейтральний та негативний.

“Нейтрального зможемо досягти, якщо будемо протидіяти законодавчим ініціативам, в тому числі через Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Також можливим кроком, який також містить загрози, є напрацювання разом з усіма зацікавленими сторонами підходів щодо регулювання з дотриманням міжнародних норм щодо права на приватність”, – зазначив Максим Дворовий.

Негативний сценарій стане актуальним, якщо держава запропонує щось таке, що ми не зможемо відбити, вважає експерт.

На фото – спікер Олександр Бурмагін, юрист ГО “Платформа прав людини”. Photo credit – Андрій Кузьмін

Олександр Бурмагін, юрист ГО “Платформа прав людини”, підтримує тезу щодо неодмінності появи регулювання інтернету в найближчі роки.

“Ключовий виклик щодо регулювання інтернету в 2018 році – те, що це регулювання нарешті має з’явитися”, – зазначив юрист.

Експерт пояснив, що на це вже зараз “працюють” реалії в Україні:

  1. Військова агресія Росії проти України, в тому числі інформаційні атаки в інтернеті;
  2. Виборчі інтереси та інформаційні кампанії напередодні виборів 2019 року;
  3. Вразливість цифрових прав користувачів у їх співвідношенні із персональними даними й впровадженням електронного врядування й аунтикорупційних заходів.

Серед ключових законодавчих актів, які стосуються інтернету сьогодні, маємо три укази президента – “Про стратегію національної безпеки України” від 2015 року,  “Про Стратегію кібербезпеки України” від 2016 року,  «Про Доктрину інформаційної безпеки України» від 2017 року. А також рамковий закон про “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”, ухвалений восени 2017 року.

Саморегуляція та співрегуляція в інформаційній сфері – способи збереження свободи

На фото – спікер Ольга Червакова, депутатка, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Photo credit – Андрій Кузьмін

Антидемократичні законодавчі ініціативи щодо регулювання інтернету, такі як законопроекти “про досудове блокування сайтів” – це наслідок відсутності саморегуляції українських медіа, вважає Ольга Червакова, депутатка, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

“Сценарії розвитку інтернету в Україні залежатимуть не лише від влади, а й громадянського суспільства. Ще 2011 року зв’явилися ініціативи щодо запобігання шквалу недостовірної інформації в інтернеті, але невідомо, що з ними відбулося далі. Доки самі журналісти не вироблять ефективні механізми протидії  фейкам, джинсі і в тому числі інформації, яка працює проти інтересів національної безпеки й оборони, в українському парламенті з’являтимуться диктаторські законопроекти”, – зазначила Ольга Червакова.

На фото – спікер Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики. Photo credit – Андрій Кузьмін

Таку позицію підтримав Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики. 

“Я взагалі не бачу оптимістичного сценарію розвитку для України. Якщо суспільні інституції й громадський сектор не будуть виступати ініціатором і лідером у процесі створення механізмів регулювання інтернету, то це неминуче будуть робити державні органи. Оскільки є беззаперечний широкий суспільний запит на регулювання інформаційного простору, зокрема на регулювання онлайн-контенту”, – зазначив Дмитро Золотухін.

Експерт додав, що запитання “Що робить держава?” лунає з приводу усіх загрозливих ситуацій, які трапляються в країні й зазначив, що такою ситуацією є наразі поширення шкідливого контенту в Інтернеті.

“Я б не хотів, щоб громадське суспільство делегувало повноваження з регулювання контенту державі”, – зазначив Дмитро Золотухін.

Продовження дискусії читайте тут.

Конференція відбулася в рамках проекту “Інтернет-свобода в Україні: підтримуючи засади свободи слова та безпеки в часи конфлікту” за підтримки програми МАТРА від уряду Нідерландів, що реалізується ГО “Інтерньюз-Україна”.

Читайте також аналіз 15 ключових інцидентів в сфері інтернет-свободи за 2016-2017 рік.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/mizh-svobodoyu-ta-reguliuvanniam/" data-title="Між свободою та регулюванням. В Києві дискутували сценарії розвитку українського Інтернету (частина 1)">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *