Які права порушив Львівський військовий комісаріат, публікуючи списки призовників у Facebook?

Львівський обласний військовий комісаріат опублікував список з 15 тисяч людей, які підлягають призову на строкову військову службу, але з певних причин не з’явилися до місцевих військкоматів. У списках були вказані імена, прізвища, по батькові та дати народження призовників по кожному району Львівщини. Ця публікація у Facebook одразу ж спричинила численні скарги у коментарях про порушення прав людини та законодавства. Які права порушило відомство, публікуючи списки призовників?

скріншот ФБ-сторінки Львівського обласного військового комісаріату

22 листопада 2017-ого року Львівський обласний військовий комісаріат опублікував список з 15 тисяч людей, які підлягають призову на строкову військову службу, але з певних причин не з’явилися до місцевих військкоматів. У списках були вказані імена, прізвища, по батькові та дати народження призовників по кожному району Львівщини.

Через декілька годин військкомат видалив публікацію. Зараз у Facebook доступна сторінка комісаріату, останнє оновлення якої було у березні 2016 року.

Під одним із постів на сторінці військкомату представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко написав, що людина, яка опублікувала списки призовників, порушила законодавство і буде за це відповідати, – повідомляє ВВС Україна.

“Ви скоїли адміністративне правопорушення та будете притягнуті до відповідальності на підставі статті 188-39 КУПАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення – ред.) та закону “Про захист персональних даних». Вимагаю завтра відповідальну особу обласного комісаріату з’явитися до Наталії Малих та Світлани Маковецької (представники омбудсмена) для надання пояснення по суті неправомірного поширення персональних даних осіб”, ‒ йдеться в повідомленні.

Стаття 188-39 Кодексу про адміністративні правопорушення говорить про те, що “невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини […] щодо запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних – тягнуть за собою накладення штрафу […]”.

Нагадаємо, Закон України «Про захист персональних даних» набув чинності 1 січня 2011 року і став основоположним актом національного законодавства у сфері захисту персональних даних. Повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Представника омбудсмена підтримує Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини: “Це є порушення закону про таємницю персональних даних”.

Що каже закон про персональні дані?

Відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”,

персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Проте законодавством не встановлено чіткого переліку відомостей про фізичну особу, які є персональними даними.

Разом з тим, стаття 5 Закону України “Про персональні дані” вказує, що “персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень”.

Стаття 11 Закону “Про інформацію” встановлює перелік інформації, яка є конфіденційною:

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно зі статтею, “не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини”.

Таким чином, дата народження належить до переліку конфіденційної інформації про особу. Крім того, опубліковані дані про ім’я, по батькові, прізвище, дату народження, а також район чи місто, де проживає особа, дають можливість ідентифікувати людину і, відповідно, є персональними даними та регулюються згідно із Законом «Про захист персональних даних».

скріншот ФБ-сторінки Львівського обласного військового комісаріату

Чи буде відповідальність?

В Українській Гельсінській спілці переконані, що особи, чиї прізвища опинилися в оприлюднених списках військкомату не будуть оскаржувати такі дії, адже знаходяться у конфлікті з цією установою, – передає ВВС Україна.

“Ця процедура у нас ще дуже невідпрацьована і немає позитивної судової практики. Ці особи ухиляються, а для того, щоби оскаржувати, треба з’явитися публічно”, – пояснює Олександр Павліченко.

Таку думку підтримує юрист “Центру громадської адвокатури” Богдан Зелений. “Доки особа не буде притягнена до відповідальності судом, або доки стосовно неї не буде складено протокол, її не можна звинувачувати в тому, що вона ухиляється”, – каже правник.

За його словами, військкомат мав би знати, що публікація особистих даних є порушенням закону. “Вони говорять, що порушенням закону є неявка призовників до військкоматів. Так само і в їхньому випадку незнання закону не звільняє від відповідальності”, – додає юрист.

Читайте також матеріал “Цифровые права. Что это, каким образом могут быть ограничены и как защищаются?”

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/jaki-prava-porushyv-lvivskyj-vijskovyj-komisariat-publikujuchy-spysky/" data-title="Які права порушив Львівський військовий комісаріат, публікуючи списки призовників у Facebook?">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *