Як виводять з ладу критичну інфраструктуру Інтернету та чи може зникнути доступ до мережі в усій країні?

Увечері четверга, 16 листопада, був здійснений підпал магістральних ліній зв’язку в одному з телекомунікаційних колодязів (ТК) Києва. Внаслідок цього вночі та вранці 17 листопада без доступу в інтернет залишилися не тільки абоненти ряду провайдерів столиці, а й деяких інших міст України. Це не перше пошкодження в стратегічно важливій точці. За останні місяці зловмисники вивели з ладу кабелі ще в чотирьох аналогічних ТК. В офлайн «пішли» населені пункти різних регіонів України. Кому це вигідно, до яких наслідків може призвести, і чи вдалося правоохоронцям знайти зловмисників і передати справи до суду, – передає Mind.

Фото – Олександр Федієнко

У чому особливість цих інцидентів? Інтернет-провайдери повідомляють про пошкодження телекомунікаційних мереж майже щотижня. У більшості випадків «завдання» шкідників – крадіжка кабелів та (або) обладнання. «За 10 місяців 2017 року зафіксовано майже 17 600 пошкоджень мережі «Укртелекому» – на 13% більше, ніж за той самий період 2016-го. Вкрадено 1735 км телекомунікаційного кабелю», – ділиться статистикою компанії прес-служба «Укртелекому».

Але вибрані випадки – особливі.

По-перше, як повідомляють провайдери, головна дивина в тому, що нічого не було вкрадено.

По-друге, ушкоджувалися кабелі в стратегічно важливих точках. «Знищувалися лінії зв’язку в міжнародних, міжміських, магістральних шахтах. Підпалювали поблизу мостових переходів, де є складові вузли зв’язку і звідки кабелі розходяться майже по всій Україні», – пояснює глава правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександр Федієнко.

По-третє, за дивним «збігом обставин», зловмисники «рухалися» за певним маршрутом – з півдня на північ української столиці. Так, 13 червня скоєно підпал біля Південного моста, 23 червня – поблизу Дарницького, 21 липня – по Броварському проспекту біля моста «Метро», 30 вересня порізані кабелі у Московського моста по проспекту Генерала Ватутіна, 4. Останній підпал – 16 листопада – з іншого боку того ж мостового переходу: на покинутому будмайданчику по вулиці Олени Теліги.

По-четверте, в результаті кожного інциденту без доступу в інтернет залишалися тисячі абонентів не одного, а відразу десятків провайдерів. У числі постраждалих були практично всі найбільші ШСД-оператори України: «Укртелеком», «Воля», «Київстар», «Датагруп», «Ланет», Vega тощо.

І нарешті, ще одне – в чотирьох з п’яти випадків для підпалу використовувалася горюча масляниста рідина. «Це був не просто бензин або гас. Кабель підпалити нелегко – бензин дуже швидко вигорить. Я бачив обвуглені кабелі, на них залишалася тягуча желеподібна рідина», – розповідає Федієнко. Відповідаючи на запит Mind, в Нацполіції Києва не повідомили, чи проводилася експертиза цієї рідини.

Які версії у провайдерів?

Учасники телеком-ринку вважають, що діяли не звичайні крадії телеком-обладнання. «Кожен з цих випадків, схоже, навмисний підпал», – відзначили в «Укртелекомі». «Вважаю, можна відкинути кримінальні елементи, які заробляють на пошкодженнях, а також бомжів, що бажають погрітися. Схоже, зловмисники виконували декілька завдань. По-перше, створювали карту випадіння тих чи інших міст, можливо, певних підприємств, при пошкодженні кожного напряму. По-друге, виявляли наявність у провайдерів бекапних каналів зв’язку. І нарешті, перевіряли, скільки часу знадобиться телекомникам на відновлення всіх елементів», – перераховує глава правління ІнАУ.

Схожа думка – у глави ради Телекомунікаційної палати України Тетяни Попової. «В Україні багато телекомунікаційних мереж побудовані за принципом зірки. «Стороннім спостерігачам» дуже складно зрозуміти, в яких місцях потрібно одночасно пошкодити кабелі, аби відразу позбавити зв’язку абонентів різних регіонів. Тому припускаю, що інциденти відбуваються для створення карти випадінь», – вважає Попова.

Для чого може використовуватися «карта»? Спікери попереджають, що зібрана інформація навряд чи може застосовуватися в благих цілях. «Припустимо, замовнику в якомусь місті потрібно влаштувати заворушення. У нього вже є дані, в яких ТК треба пошкодити кабель, щоб на певний період відрізати цей населений пункт від інформаційного простору», – наводить теоретичний приклад Федієнко.

Що буде, якщо одночасно «відключити» кілька точок? Це питання ми ставили багатьом провайдерам. Більшість з них відбулися жартами, мовляв, «краще про це не думати». За словами голови правління ІнАУ, це може привести до колапсу. «Значна частина країни в такому разі залишиться без зв’язку. Великі вузли розташовані в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові. Якщо відрізати центр (Київ) – Україна розсегментується», – прогнозує Федієнко.

Представник одного з великих ШСД-операторів, який побажав залишитися неназваним, пояснив виданню, що багато що залежить від наявності резервних каналів зв’язку в провайдерів: «Ми добре забекаповані, тому наші абоненти можуть і не помітити провалів у доступі. Мережі колег по ринку не маю права аналізувати».

Коли час Х може настати?

Тетяна Попова припускає, що одночасно зруйнувати всі стратегічні напрямки можуть лише в разі повномасштабного наступу на нашу країну.

За словами Федієнка, відповідь на питання – виключно в компетенції вітчизняних спецслужб: «Це величезна аналітична робота, пазл включає безліч чинників, зокрема й аналіз загроз зовнішнього агресора. На жаль, не виключаю, що таке може трапитися».

Як просуваються розслідування Нацполіції? Щодо кожного інциденту постраждалі провайдери подавали заяви до НП. У слідчому управлінні ГУ Національної поліції Києва Mind повідомили, що за першими двома фактами пошкодження 13.06.2017 і 23.06.2017 проводилося досудове розслідування. Слідчим відділом Голосіївського управління поліції були відкриті чотири кримінальні провадження у ч. 2 ст. 194 КК України – умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах. «За результатами розслідування слідчим відділом Голосіївського управління поліції прийнято рішення про закриття кримінальних проваджень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 (встановлено відсутність ознак кримінального злочину) КПК України», – відзначили в НП.

Третій інцидент, очевидно, взагалі не розслідувався. У Нацполіції Києва повідомили, що факт пошкодження магістральних кабелів 21.07.2017 зареєстрований Дніпровським управлінням поліції в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про скоєння кримінальних правопорушень. Під час перевірки не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Простіше кажучи, справу не було порушено.

А ось четверту подію розслідують. «За фактом пошкодження і подальшого викрадення телекомунікаційних мереж 30.09.2017 слідчим відділом Дніпровського управління поліції розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 ККУ – крадіжка чужого майна», – зазначили в НП. Однак дивує кваліфікація злочину. Адже, як відомо, постраждалі провайдери заявляли, що нічого вкрадено не було. По-друге, перша частина 185-ї статті застосовується, коли передбачається, що злочин скоєно одним зловмисником, а не групою осіб. Яким чином одна людина змогла підняти 270-кілограмову кришку люка ТК, не уточнюється. До списку підозрюваних неминуче повинні потрапити рекордсмени бодібілдингу.

За останньою – п’ятою – подією кримінальну справу також порушили, розповіли Mindв «Укртелекомі». За якою статтею, поки не відомо.

Яка позиція СБУ?

Після перших двох дивних інцидентів ІнАУ направила лист до Служби безпеки України з проханням долучитися до розслідування.

«Пошкодження кабельних телемереж загрожує системі оповіщення населення, зокрема в умовах надзвичайних ситуацій, загрожує належній роботі лікарняних та інших установ, своєчасному реагуванню працівників інших державних органів. Існують реальні ризики посягання на основи національної безпеки держави. Такі дії, на нашу думку, можуть містити ознаки злочинів, передбачених ст. 113 (диверсія) та ст. 258 (терористичний акт) КК України», – підкреслювалося у зверненні до глави СБУ Василя Грицака.

Відповідаючи на запит Mind, у СБУ повідомили, що кримінальні виробництва відомством не відкривалися. Питання «Чому ви вважаєте, що описані інциденти не підпадають під ст. 113 або ст. 258 ККУ?» залишилося без відповіді.

Утім, неофіційно співробітники СБУ все-таки дали Mind пояснення. На думку одного спікера, у провайдерів параноя – підпали, швидше за все, здійснювали бомжі. А за словами другого співрозмовника, СБУ відслідковує ці факти і негласно збирає інформацію. «Разом з тим ми не можемо завести справи: загрози нацбезпеці – немає. Оборонні відомства не користуються телеком-мережами загального призначення», – запевняє спікер.

Що пропонують депутати? Ще у квітні 2016 року до Верховної Ради було внесено законопроект №4497 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж)». Автори документа в пояснювальній записці приводили гнітючу статистику: «У 2014 році зафіксовано 6578 крадіжок кабелів – на 12% більше, ніж в 2013-му. Викрадено 688 км кабелів, що призвело до припинення надання телеком-послуг 309 000 абонентів. Тільки за січень-лютий 2015-го скоєно 1866 крадіжок – у 2,7 раза більше, ніж за аналогічний період 2014 року». Відтоді ситуація тільки загострилася.

Профільні асоціації наполягали на оперативному прийнятті законопроекту. Однак нещодавно Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відправив його «в топку», видавши проект постанови про відхилення документа. Перед голосуванням, під час засідання, глава цього комітету Андрій Кожем’якін посилався на негативний вердикт ГНЕУ. Цитуємо його дослівно зі стенограми: «…є в мене висновки науково-експертного управління, є висновки підкомітету – і всі, не зговорюючись між собою, дійшли висновку, що цей законопроект, тим більше він повторно вже виноситься, його доцільно відхилити… Я хочу сказати, що питанням треба опікуватися: якщо вкидаєш у всі комітети потрошку, а потім чекаєш, як рибак, коли воно спливе, то у нас, скажімо так, погана ловля, у нас риба не клює просто так».

Чому депутати повірили Андрію Кожем’якіну на слово і не знайшли часу прочитати викладений на сайті парламенту невеликий висновок ГНЕУ, невідомо. У тексті не йдеться про відхилення законопроекту. «Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання», – резюмує ГНЕУ.

Як не допустити «загострення параної» – повторення інцидентів? 

Власник телеком-колодязів – «Укртелеком». Інші учасники телеком-ринку, що оплачують компанії користування кабельною каналізацією електрозв’язку (ККЕ), неодноразово просили «Укртелеком» вжити заходів.

«На жаль, не думаю, що «Укртелеком» посилюватиме охорону своїх кабельних каналізацій. Принаймні, таких висновків можна було дійти після прийняття мною участі в серії спільних засідань експертної ради асоціації «Телас», НКРЗІ, ІнАУ та «Телекомпалати України» з розгляду нового проекту Правил надання в користування ККЕ», – пояснив юрист мережі «Ланет», член комітету ІнАУ з питань доступу до інфраструктури телекомунікацій Вадим Федько.

За його словами, численні пропозиції представників ринку як щодо встановлення відповідальності власника ККЕ за неналежне утримання власної інфраструктури, так і щодо посилення захисту власником в новій редакції правил свого відображення так і не знайшли.

У самому «Укртелекомі» стверджують, що безпека ККЕ – під контролем. «Укртелеком» захищає свої мережі, користуючись послугами охоронних компаній, а також різними видами сигналізацій», – повідомили Mind в прес-службі компанії… Якраз напередодні п’ятого інциденту.

 

Нагадаємо, у травні 2014-ого року сталося загорання в тунелі під телецентром по вул. Мельникова, 48. Через пожежу деякі канали, в тому числі і загальнонаціональні, які мовлять через цю телевежу, були відсутні в ефірі приблизно п’ять годин.

 

У Концерні радіомовлення, радіозв’язку і телебачення заявили про підпал: “Це диверсія. Тільки диверсія. Жодних інших причин немає. Щойно переговорили з міліціонерами, вони чітко говорять, що це підпал”, – сказав Білоножко. Як повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці журналіст Артем Шевченко, невідомі вкинули до тунелю, в якому проходять кабелі телевежі, “коктейль Молотова”.

Читайте також, як стати провайдером: про доступ до ринку інтернет-послуг.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/jak-vyvodiat-z-ladu-krytychnu-infrastrukturu-internetu/" data-title="Як виводять з ладу критичну інфраструктуру Інтернету та чи може зникнути доступ до мережі в усій країні?">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *