Інциденти депортації міжнародних журналістів: в Україні важливо покращувати комунікацію між СБУ та ЗМІ

З 25 по 30 серпня три іноземні журналісти були затримані та депортовані з території України. Кореспондент російського “Першого каналу” – за пропагандистську діяльність, а також два іспанські журналісти – за неправдиве висвітлення військових дій на Сході України. У відповідь на такі дії міжнародні організації вказали Україні на відсутність детальних пояснень та механізмів оскарження ухваленого рішення. Українські експерти також наголошують на проблемах двосторонньої комунікації, підзвітності та формування стратегії в сфері інформаційної безпеки.

Про те, що Служба безпеки України 30 серпня депортує російську журналістку Анну Курбатову з України, в Росії дізналися з новин із заголовками на кшталт “В центре Киева похищена корреспондент Первого канала Анна Курбатова” (джерело – 1.tv.ru), “Журналистка Первого канала похищена в Киеве” (джерело – Риа.Новости), “Первый канал сообщил о похищении своего корреспондента в Киеве. Ее задержала СБУ” (джерело – Медуза) тощо.


Причина випровадження російської журналістки Анни Курбатової з території України – її пропагандистська діяльність. Про це заявило СБУ пізніше 30 серпня:

“Російська пропагандистка Анна Курбатова буде примусово повернута до РФ. Україна є правовою державою, її правоохоронні органи діють виключно в рамках чинного законодавства. На цей момент триває оформлення необхідних документів для її офіційного видворення.
Так буде з кожним, хто дозволяє собі ганьбити Україну”, – йшлося в повідомленні керівника прес-центру СБУ Олени Гітлянської.

Російська пропагандистка Анна Курбатова, щодо якої прийнято рішення примусового видворення з України, перетнула україно-російській кордон. Їй заборонено в’їзд на територію нашої держави на три роки. Рішення було прийнято через діяльність Курбатової, яка шкодила національним інтересам України, – йшлося в наступному повідомленні Олени Гітлянської ввечері того ж дня.

Між повідомленнями СБУ та новинами в пресі була різниця у 40-60 хв, за які суттєво виріс градус дискусій в Інтернеті. Стали можливими новини із заголовками, подібними до продемонстрованих вище у цій статті.

“Ця ситуація – яскравий приклад, що представникам прес-служб не можна на засіданнях відключатися від зв’язку з журналістами та соцмережами. Впевнена, що якби відповідь від СБУ з’явилася б на 40-60 хвилин раніше, – це б значно знизило градус хайпу в інфопросторі”, – зазначила експерт з інформаційної безпеки Тетяна Попова на своїй сторінці у Фейсбуці.

Міжнародні організації ж наголосили на відсутності детальних пояснень та механізмів оскарження ухваленого рішення:

“Такі дії не є гідною відповіддю на інформаційну війну, тим більше, якщо вони відбуваються без детальних пояснень та механізмів оскарження ухваленого рішення. Навіть якщо якийсь контент в репортажах є спірним, нічого не виправдовує напади на свободу преси, які, між іншим, лише додають аргументів російській пропагандистській машині” – заявив керівник відділу Східної Європи та Центральної Азії “Репортерів без кордонів” Йохан Бір.

Ця заява стосується також депортації двох іспанських журналістів – Антоніо Хосе Памплієги Родрігеса і Мануеля Анхеля Састре. Речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила, що Служба безпеки України видворила з країни двох іспанських журналістів Антоніо Памплієгу і Мануеля Анхеля Састре і заборонила їм в’їзд до 2020 року через їхню діяльність, яка «суперечить інтересам України».

В іншій заяві речниця уточнила, що згадані репортери писали статті, в яких містилися твердження, що українські війська обстрілювали мирні міста і села, що, за її словами, неправда. Крім того, за її словами, в публікаціях цих журналістів у соціальних мережах містилися тексти «антиукраїнського змісту».

Обох журналістів депортували з України в кінці серпня. Антоніо Хосе Памплієга Родрігес і Мануель Анхель Састре вже потрапляли під заборону на в’їзд до України у вересні 2015 року, але тоді ту заборону скасували. За словами журналістів, вони нагадували про це українським прикордонникам, але їм дали знати, що вони тепер перебувають у новому списку осіб, щодо яких накладена заборона на в’їзд.

«Комітет захисту журналістів» негативно відреагував на інцидент:

«Комітет захисту журналістів» зі США закликав СБУ «припинити свій наступ на журналістів, що кидають виклик схваленій владою лінії з подразливих питань, включно з конфліктом на сході». «Україна має скасувати заборону, під якою опинилися Антоніо Памплієга і Анхель Састре, і дозволити всім журналістам подавати свої повідомлення вільно і без страху перед переслідуванням», – мовиться в заяві.

Аналізуючи цей випадок, українські експерти наголосили на потребі узгодженості, прозорості, підзвітності й планування дій СБУ в сфері інформаційної безпеки.

“Отже, чому міжнародна спільнота все менше чує, коли ми називаємо, скажімо, рос. “Первий канал” пропагандистами і розповсюджувачами фейків, а не журналістами? Зараз на Всесвітньому Економічному Форумі в Криниці говорила з міжнар експертами про це. На їхню думку, проблема в тому, що Україна не може чітко задати планку у цьому дискурсі, навіть сама для себе, і дотримуватись чітко визначених і зрозумілих стандартів. У нас виходить, хто в ліс, хто по дрова, при чому в глуху ніч. Приклад – минулого року ми добились, щоб двох іспанських журналістів виключили з санкційного списку. Цього року вони раптом, зненацька, без пояснень, стають персонами нон-грата, з подачі СБУ. Якщо немає ні системності, ні стратегії, ні критеріїв, ні розуміння що таке міжнародна медійна сфера з боку України, то завтра ми будемо мати захист фейків з боку міжнар організацій. Бо Україну будуть судити по нижній планці і довіри до оцінок і кроків просто не буде. Тому – тільки прозорість, підзвітність, стратегія, здоровий глузд. Тільки хардкор”, – зазначила експерт Інституту Масової Інформації Оксана Романюк в дописі на Фейсбуці.

Таким чином, основні проблеми, які зазначають міжнародне та українське експертне середовище – це потреба в детальніших поясненнях та покращенні рівня двосторонньої комунікації між Службою безпеки України та ЗМІ, стратегічного планування та впровадження чітких норм підзвітності, прозорості ухвалення подібних рішень, а також механізмів їх оскарження.

Нагадаємо, в серпні команда проекту “Інтернет-свобода” презентувала посібник “Рекомендації з інформаційної безпеки в Інтернеті під час конфлікту”. Читайте та завантажуйте тут.

 

 

 

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/intsydenty-deportatsii-miznarodnych-zhurnalistiv-v-ukraini-vazlyvo-pokrashchuvaty/" data-title="Інциденти депортації міжнародних журналістів: в Україні важливо покращувати комунікацію між СБУ та ЗМІ">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *