Чи можуть IT-компанії робити більше в боротьбі з тероризмом? Так

Видання The Economist підняло важливу тему: чи можуть IT-компанії, такі як Facebook та Google, робити більше в боротьбі з тероризмом та ксенофобією? Думка, яку відстоює видання – “Так, можуть”. Але технічні обмеження мають бути підкріплені більш пропорційними та продуманими законами. “Інтернет-свобода” публікує розмірковування про долю IT-гігантів українською:

Три атаки джихадистів в Британії спричинили цілий потік пропозицій щодо того, як боротися з тероризмом: від збільшення кількості поліції та більш суворих покарань до створення нових інституцій. Але є одна ідея, яка швидко набирає обертів і в Європі, і в Америці – що IT-компанії роблять роботу терористів за них.

Технологічні гіганти, такі як Google та Facebook, звинувачуються в тому, що закривають очі на шалену онлайн-пропаганду та платформи, які дають змогу терористам комунікувати між собою і при цьому перебувати поза досяжністю спецслужб.

Це лише одне із звинувачень. Також IT-компанії були засудженні за поширення фейкових новин, а також за те, що давали прихисток хуліганам, фанатикам та тролям в гонитві за прибутком. В минулому їх звинувачували також в тому, що дозволяли порушувати авторські права та розміщувати дитячу порнографію.

У всіх цих сферах політики вимагають від IT-гігантів брати більше відповідальності за те, що відбувається у їхніх мережах.

Відкритий вогонь по месенджерах?

Люди експлуатували мережі з даними для того, аби чинити шкоду, так довго, як ці мережі існують. Французька механічна мережа телеграфу була зруйнована в 1834 році в результаті шахрайської схеми, яка була непоміченою протягом двох років. Ділки укладають угоди з допомогою телефону. Інтернет же з мільярдами користувачів і необмеженими можливостями є найпотужнішою мережею з усіх. Йому судилося стати центром уваги правопорушників.

Це не означає, що Інтернет має бути відгороджений червоною стрічкою. Відкритість в онлайні є особливо цінною, оскільки лише так можуть з’являтися інновації.

Будь-хто може опублікувати статтю, завантажити відео або розповсюдити програмне забезпечення в глобальних масштабах. Свобода від відповідальності, яка обтяжує інші медіа-компанії, послугувала поштовхом для розвитку нових галузей.

Однак дні, коли треба було плекати IT-компанії, вже давно пройшли. Протягом минулого десятиліття вони стали найбільш цінними у всьому світі. І оскільки їхні сервіси все глибше проникають у всі аспекти щоденного життя, онлайнова активність отримала більше можливостей чинити шкоду поза мережею Інтернет. Для кожного Spotify є WannaCry.

IT-компанії скаржаться, що поєднання інноваційності та комерційного успіху роблять їх зручною мішенню для політиків, частина з яких розглядає регулювання Інтернету шляхом до вирішення соціальних проблем, таких як мова ненависті. Прагнучи захистити свій особливий статус, IT-компанії наголошують, що онлайн-рекрутинг є лише частиною терористичних загроз. Крім того, вони зазначають, що вони є платформами, а не видавцями, і не можуть здійснювати моніторинг всього.

Все ж, IT-компанії можуть впливати там, де вони захочуть. Перед тим, як Едвард Сноуден не поставив їх під удар, здійснивши витік інформації, вони спокійно допомагали американським та британським спецслужбам стежити за терористами.

Як і у випадку із ДТП та кібератаками, повна безпека є недосяжною. Та підхід “глибинного захисту”, який поєднує технології, політику, освіту та людський нагляд, може мінімізувати ризики та шкоду.

Часто комерційна корисливість дає стимул до дії технологічним компаніям. Незважаючи на те, що фейкові новини є популярними та привабливими, і дають можливості заповнювати рекламні слоти, вони є негативними для репутації IT-компаній. Відповідно, Google та Facebook роблять все можливе, щоб відрізати сайти фейкових новин від своїх рекламних мереж, будувати нові інструменти, щоб розпізнавати сумнівні історії, застерегти читачів та встановити зв’язки із факт-чекінговими організаціями.

Коли їхня власна корисливість не є достатньою, уряди можуть підштовхнути IT-гігантів, погрожуючи, як у Німеччині, величезними штрафами. В рамках добровільної угоди з європейськими регуляторами, IT-гіганти поставили перед собою мету перегляду (і, коли доцільно, видалення) щонайменше 50% контенту, позначеного як ксенофобський або ненависницький, щодня.

Найсвіжіші дані демонструють, що зараз Фейсбук переглядає 58% позначеного як ксенофобський або ненависницький контенту щодня, на 8% більше, ніж у грудні минулого року (було 50%). Для твіттера статистика показує 39% (було 24%) (для Youtube показники впали із 61% до 43%).

Найбільш жорсткою мірою є нові закони. У 2002 році Великобританія зробила інтернет-провайдерів відповідальними за дитячу порнографію, якщо вони “оперативно” не реагували на неї. Провайдери використовували благодійну допомогу, аби складати і оновлювати двічі на день список заблокованих URLs. Подібно американські законодавці припинили порушення авторських прав.

2005-ий давно пройшов

Як і світі оффлайну, законодавці повинні підтримувати баланс між безпекою та свободою. Особливо, після атак, коли уряди хочуть, щоб їх побачили в дії і схильні накладати повні заборони на будь-які розголошення.

Замість цього вони мали б бути чітко і зрозуміло пояснювати, що є незаконним – це допоможе платформам давати раду із постами в соцмережах швидше й ефективніше. Але навіть тоді поріг між вільним висловлюванням та підбурюванням буде важко визначити. Мета має полягати в тому, аби транслювати оффайнові законні норми в сферу кібербезпеки.

Перед тим, як втручатися з допомогою законів, вони мають подумати про ненавмисні наслідки. Якщо IT-компаніям загрожують штрафи, вони можуть видаляти абсолютно весь позначений контент, просто про всяк випадок. Регуляції, які передбачають багато роботи з видалення образливого і ненависницького контенту, боляче вдарять по маленьких стартапах, які не можуть собі цього дозволити. Закони, які зобов’яжуть створювати криптографічні “задні двері” у месенджерах, посляблять безпеку звичайних користувачів. А в країнах, які не схильні допомагати західним урядам, можуть спрацювати нерегуловані альтернативи до таких законів. Таким чином, спецслужбам буде ще важче слідкувати за ними.

В минулому IT-компанії були схильні до того, щоб спочатку створювати продукти, а вже потім думати про регуляцїі. Однак оргументи щодо пов’язаного із тероризмом та екстремізмом контенту є суворим нагадуванням про те, що ера беззаконня в ранньому Інтернеті скінчилася. Для IT-компаній це може бути важко сприйняти. Але сприйняти вони це мають, як частину відповідальності, яка прийшла разом із їх нововіднайденою силою та як частину ціни за їхній успіх.

Нагадаємо, під загрозою терористичних атак ЄС може надати поліції доступ до хмарних сховищ даних Facebook та Google.

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/chy-mozhut-it-kompanii-robyty-bilshe-v-borotbi-teroryzmom/" data-title="Чи можуть IT-компанії робити більше в боротьбі з тероризмом? Так">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *