Чому важливо не допустити ухвалення законопроектів #2126а й #6688 та які подальші дії? Підсумки дискусії

15 вересня команда проекту “Інтернет-свобода” об’єднала експертів – Олександра Федієнка, голову правління Інтернет Асоціації України, Тетяну Попову, експерта з комунікацій ГО “Інформаційна безпека”, Ігоря Розкладая, юриста ЦЕДЕМ та Віталія Мороза, керівника програм нових медіа в ГО “Інтерньюз-Україна” – з тим, щоб обговорити регуляції в сфері Інтернету. Зокрема, законопроекти #2126а про кібербезпеку та #6688 про досудове блокування інтернет-ресурсів.

У разі ухвалення в нинішній редакції законопроект #2126а здатний обмежити права людей на отримання публічної інформації. А законопроект #6688 може призвести до згортання прав та свобод громадян й переслідування політичних опонентів безвідносно до захисту безпеки країни.

Про це у спільних заявах від 13 липня та 5 вересня наголошують громадські організації, серед яких «Інтерньюз-Україна», «Інститут масової інформації», «Інформаційна безпека», «Детектор медіа», Національна спілка журналістів України та «Європейська медіаплатформа».

Слід відмітити, що попередній законопроект #6676 із ідентичним змістом до законопроекту #6688, зареєстрований 10 липня, було відкликано із порядку денного Верховної Ради в результаті тиску з боку громадських організацій.

Натомість був зареєстрований законопроект #6688 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”. Його зареєстрували депутати Іван Вінник, Дмитро Тимчук й Тетяна Чорновіл після того, як попередній законопроект #6676 із ідентичним змістом, зареєстрований 10 липня, було відкликано із порядку денного Верховної Ради.

Законопроект #2126а про кібербезпеку, проти якого у теперішній редакції також виступають громадські організації має довгу історію. Він був зареєстрований у парламенті ще у червні 2015 року і доопрацьований у квітні 2016 року. Ініціатори законопроекту – народні депутати Лук’янчук Руслан, Кожем’якін Андрій, Бухарєв Владислав, Паламарчук Микола, Король Віктор, Семенуха Роман, Поляков Максим, Бабенко Валерій, Сочка Олександр, Данченко Олександр.

Ухвалити законопроект депутати здійснили спробу 25 травня 2017-ого року, однак на той час він містив правки, проти яких виступили частина депутатів та громадські й міжнародні організації.  Мова йде про правки депутата Віктора Бондаря з фракції Відродження, які впроваджували поняття “автоматизованих електронних майданчиків”, які могли створити корупційні ризики в роботі інтернет-сервісів, в першу чергу порталу публічних закупівель Prozorro. Наразі правки депутата відхилені й загроз роботі електронних сервісам, в тому числі Prozorro, немає  (детальний аналіз скандальних пропозицій можна прочитати тут). Тоді, 25 травня, народні депутати направили законопроект на повторне друге читання у профільний комітет.

5 вересня законопроект знову з’явився у порядку денному Верховної Ради. Тоді ж з’явилася друга спільна заява громадських організацій з вимогою відкликати законопроект, адже правки щодо “автоматизованих електронних майданчиків”, які під тиском були відхилені, становлять лише частину неприйнятних положень законопроекту.

Чому важливо не допустити ухвалення запропонованих регуляцій та які подальші дії?

15 вересня команда проекту “Інтернет-свобода” об’єднала експертів Олександра Федієнка, голову правління Інтернет Асоціації України, Тетяну Попову, експерта з комунікацій ГО “Інформаційна безпека”, Ігоря Розкладая, юриста ЦЕДЕМ та Віталія Мороза, керівника програм нових медіа в ГО “Інтерньюз-Україна” з тим, щоб обговорити запропоновані регуляції в сфері Інтернету.

Фото – УНІАН

Такі спроби [регулювати Інтернет – ред.] з’являються рік у рік. Вони є на законодавчому рівні і на підзаконному рівні. Найбільша проблема усіх цих ініціатив – що вони достатньо “топорні”, особливо в частині процесуальній. Одна з претензій до всіх свіжих законопроектів – те, що слідчі на власний розсуд, якщо є термінова необхідність, можуть вводити наказ про блокування на 48 год. Насправді тут іде підміна понять. Хочеться закрити якісь чутливі теми і підвести це під інформаційну безпеку, національну безпеку і т.д.

Ігор Розкладай. Фото – УНІАН

Чи можна щось забороняти – скоріше так. Навіть в статті 10 Європейської конвенції [про захист прав людини і основоположних свобод – ред], і в нашому законодавстві є підстави для обмеження свободи слова, в тому числі в інтересах націальної безпеки і оборони. Але це має відбуватися з дійсно вагомими аргументами. Просто заборонити, бо щось здалося чи щось не подобається – це вже є цензура. Будь-які законопроекти, що стосуються Інтернету, мають бути дуже ретельно пророблені з фахівцями” –  зазначає юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай.

Тетяна Попова. Фото – УНІАН

Ми маємо завжди підтримувати баланс між національною безпекою й протидією маніпуляціям в Інтернеті, з одного боку, та свободою слова, з іншого. Якщо не буде розгляду справ по блокуванню в суді, з точки зору наших міжнародних партнерів ми виходитимемо за межі демократичності”, – зазначає експерт з комунікацій ГО “Інформаційна безпека” Тетяна Попова.

Олександр Федієнко. Фото – УНІАН

Що б змінилося у разі ухвалення 6688? Перше – з’явилося б позасудове блокування, друге – відбулося б впровадження систем блокування інформації в мережі за рахунки операторів. Потім ми б отримали “темники” для операторів, де було б написано, що такий-то url чи ip потрібно заблокувати. Далі б це могло б призвести до того, що інформація, яку оприлюднюють якісь політичні партії чи блогери, яка комусь не сподобається, була б заблокована руками операторів, але завдяки законодавству”, – пояснює Олександр Федієнко,  голова правління Інтернет Асоціації України.

Владі варто покращувати комунікацію щодо своїх дій та вводити прозорі механізми в сфері інформаційної безпеки

“Невміння органів державної влади пояснювати свої кроки дуже часто ще гірше, ніж сама дія. до прикладу, щодо “санкційного” указу про блокування російських інтернет-ресурсів – там мова не лише про національну безпеку. Там йдеться про персональні дані. В Європі цю тему досить добре розуміють. Та ж Німеччина має достатньо сильні бачення того, як мають захищатися персональні дані. Чому цього не було прокомуніковано?

Друге – це те, що має бути судове рішення або законодавче поле, яке чітко дозволяє встановити процедуру такого блокування і вона має бути достатньо прозорою. У випадку із “санкційним” указом не факт блокування як такого є негативним, а як це зроблено. Як тільки починають готуватися подібні рішення, комунікація вже має йти, в тому числі і з західними партнерами”, – пояснює Ігор Розкладай.

Стримано-позитивний сигнал – під тиском громадскості законопроект №6676 був відкликаний

Важливо, що після нашого звернення законопроект №6676 був відкликаний. Це позитивний сигнал, який означає, що до слів громадськості все ж прислухаються.  Також є неофіційна інформація, що правку Лук’янчука в законопроекті #2126а, проти якої ми виступаємо, також буде відкликано. Будемо на це сподіватися і слідкувати за винесенням в зал цих двох законопроектів [#6688 та #2126а – ред.]“, – додає Тетяна Попова.

Віталій Мороз. Фото – УНІАН

Маємо пам’ятати, що в країні триває війна, тому Верховна Рада може ухвалювати закони, які є відповідями на ризики безпеки. Такі закони часто мають три ознаки:

  • Вони ухвалюються дуже швидко,
  • Без тривалих громадських обговорень, 
  • Їх ухвалюють люди, які в першу чергу пропонують дискурс безпеки та захисту України. Очевидно, що при цьому не завжди враховуються цінності громадянського суспільства та цінності свободи слова, а також інтереси інтернет-галузі.

Громадський сектор, громадські медійні організації та Інтернет Асоціація України є відкритими до взаємодії з органами влади стосовно обговорення критичних законопроектів, які стосуються регуляції Інтернету”, – завершив дискусію Віталй Мороз, керівник програм нових медіа ГО “Інтерньз-Україна”.

Фото – УНІАН

В чому полягають основні загрози ухвалення законопроектів в теперішній редакції?

Нагадаємо, основна небезпека законопроекту #2126а – він здатний обмежити права людей на отримання публічної інформації. Законопроект пропонує внести зміни до закону “Про інформацію”, запровадивши новий вид інформації – “технологічна”.

Згідно з визначенням у проекті, нею може бути фактично будь-яка інформація. І саме це ставить під загрозу права людини – якщо влада забажає, то зможе обмежити доступ громадян до інформації, яка на сьогодні є для них відкритою”, – зазначає Ольга Червакова, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Основна небезпека законопроекту #6688 – це впровадження “технологічного тероризму” та досудового блокування сайтів.

Законопроектом пропонується розширити поняття “технологічного тероризму”, додавши «та/або [злочини] спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)».

Відповідно, технологічним тероризмом може бути визнана будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі Інтернет. Законопроект #6688 зазіхає на права людини та підриває саму суть права на свободу вираження поглядів”– йдеться в заяві Валерії Лутковської, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, Аркадія Бущенко, виконавчого директора Української Гельсінкської спілки з прав людини, Євгена Захарова, директора Харківської правозахисної групи від 13 липня 2017-ого року.

Крім того, законопроект #6688 передбачає можливість досудового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) за рішеннями суду, слідчого судді, слідчого, прокурора, Ради національної безпеки й оборони.

Нагадаємо, команда проекту “Інтернет-свобода” підготувала підбірку з 15 важливих інцидентів, що відбулися в площині розвитку Інтернету в Україні за період жовтень 2016-липень 2017 років. Читайте тут.

 

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/chomu-vazhlyvo-ne-dopustyty-uchvalennia-zakonoprojektiv/" data-title="Чому важливо не допустити ухвалення законопроектів #2126а й #6688 та які подальші дії? Підсумки дискусії">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *