Чому в Україні відбулося згортання інтернет-свободи в роки війни? Дослідження

Воєнні конфлікти спонукають уряди країн переглядати умови роботи журналістів з огляду на ризики для національної безпеки та життя громадян. Однак наскільки обмежувальні ініціативи є легітимними з огляду на право на вираження та свободу слова громадян? “Інтернет-свобода” публікує дослідження, в якому на основі аналізу досвіду інших країн ми намагаємося знайти відповіді для України.

Цією частиною ми намагаємося дати відповідь на запитання “Чому в Україні відбулося згортання інтернет-свободи” після початку війни?

Повний текст дослідження “Регулювання свободи Інтернету під час військових конфліктів. Шукаємо відповіді для України” читайте за лінком.

У 2016 році, згідно з доповіддю правозахисної організації Freedom House, Україна очолила список країн, в яких відбулося найбільше згортання свободи в Інтернеті за останні п’ять років.

Рівень свободи в Інтернеті почав знижуватися після початку війни. В 2014-ому році Україна перейшла із категорії “вільних” країн до “частково вільних”, за класифікацією Freedom House.

В категорії “вільних” зазвичай перебувають країни західного світу, в категорії “частково вільних” в 2016 році – Індія, Киргизстан, Бразилія, Мексика, Колумбія, Венесуелла, африканські країни.

Із 2012 року, відколи почався підрахунок, Україна два роки перебувала в категорії вільних країн із показником у 27 балів в 2012-ому та 28 балів у 2013-ому.

Із 2014-ого Україна перейшла до категорії “частково вільних” країн із показником 33 в 2014-ому, 37 – у 2015-ому та 38 у 2016-ому. Кількість балів оцінюється відповідно до індикаторів, що стосуються перешкод для доступу в Інтернет, обмежень для контенту, а також порушень прав користувачів.

Обрахунки для категорій проводяться за шкалою від 0 до 100, де 0-30 балів означають, що країна є вільною, 31-60 – частково вільною, 61-100 – не вільною.

Втрата контролю над східними територіями та Кримом призвела до початку регулювання доступу до телекомунікацій з боку Росії. На окупованих територіях масово почали блокуватися вебсайти, зріс рівень цензури в Інтернеті, кількість атак на користувачів за висловлення проукраїнських поглядів, нападів на журналістів. Крім того, вплив на рейтинг України здійснив витік інформації тисяч міжнародних журналістів, які працювали на Сході, включно із їхніми персональними даними.

В той час, коли частина проблем із доступом до Інтернету була викликана військовими діями, в деяких випадках відбувався прямий тиск на інтернет-провайдерів російськими військовими. Метою було заблокувати частину сервісів, таких як веб-камери у Луганську або українські новинні ресурси в Донецьку, Луганську та Криму. Від травня 2015-ого року жоден український мобільний оператор не працює в Криму.

З початку конфлікту на сході України українська влада намагається чинити тиск на інтернет-провайдерів з метою запровадження механізмів вибіркового блокування сайтів, що містять заклики до сепаратизму чи тероризму. Проте інтернет-провайдери відмовилися від масового блокування, наполягаючи на тому, що у кожному конкретному випадку блокування або закриття сайту має здійснюватися за рішенням суду.

У квітні 2015 року в спробі заблокувати 5 сайтів за підозрою їх в антиукраїнській спрямованості співробітники Служби безпеки України вилучили хостингові сервери в 4 розташованих у Києві дата-центрах хостинг-провайдера NIC.ua – компанії, яка також є найбільшим реєстратором доменних імен в Україні. В результаті було відключено 30 000 українських сайтів, які не мали жодного стосунку до сторінок, які цікавили СБУ. Понад 90% сайтів відновили роботу протягом кількох тижнів.

У жовтні 2015 року було створено нову Кіберполіцію, за рік існування якої було проведено кілька міжнародних операцій з виявлення та запобігання поширенню нелегального контенту, також було припинено діяльність міжнародного торент-треккінгового ресурсу, який займав друге місто в світі за популярністю.

Повний текст дослідження доступний за лінком.

***

Порівняйте, як змінювалася ситуація із інтернет-свободою в Росії та Білорусі

В Росії рівень Інтернет-свободи почав активно знижуватися майже синхронно із Україною, лиш із значно гіршими результатами – від 52 балів в 2011 та 2012-ому роках й 54 – у 2013-ому до 60 – в 2014-ому, 62 – в 2015-ому та 65 – 2016-ому роках.

Після досягнення позначки у 61 бал країни переходять до категорії “невільних” країн, згідно класифікації Freedom House. Тож Росія в 2015-ому році опинилася в одній категорії разом із Китаєм, Єгиптом, Саудівською Аравією, Іраном й відтоді лише погіршує свої результати.

Найбільший зсув спричинило прийняття законів славнозвісного  “пакету Ярової” в червні 2015-ого року. Він дає можливість арештовувати за пости в соцмережах, зобов’язав операторів зберігати записи телефонних дзвінків та листування користувачів тощо.

Крім того, протягом останнього року була зареєстрована безпрецедентна кількість атак на користувачів соцмереж та арештів громадських активістів й блогерів, в тому числі під час протестів проти корупції 26 березня 2017-ого року.

Білорусь  відрізняється від Росії та України тим, що демонструвала суттєві покращення в сфері Інтернет-свободи протягом 2014-2016 ркоів, згідно з обрахунками Freedom House.

Покращення можуть бути обумовлені цілою сукупністю чинників. Від того факту, що Білорусь не бере участі у війни і тому виглядає краще на фоні країн у стані конфлікту. До тенденцій глобального технологічного прогресу, які роблять сферу Інтернету більш вільною, навіть попри зусилля урядів протидіяти цьому.

Суттєві покращення в Білорусі датовані 2014-им та 2016-им роками. В ці роки Білорусь була за один крок до переходу із категорії “невільних країн” в категорію “частково вільних країн”, згідно із класифікацією Freedom House. Результат Білорусі станом на 2016-ий рік – 62 бали (для того, щоб перейти, потрібно було набрати на два бали менше). Це найкращий результат за всі роки існування Білорусі.

 

 

Зокрема, минулого року покращення відбулися за рахунок збільшення швидкості та доступу до Інтернету та збільшенню кількості незалежних онлайн-медіа. Однак разом з тим, нікуди не зникли переслідування незалежних журналістів та онлайн-активістів та їх арешти, в основному за адміністративними статтями.

В 2015-ому Білорусь зробила крок назад, в першу чергу через прийняття Закону “Про Засоби масової інформації”, яким Лукашенко прирівняв усі сайти до ЗМІ із подальшими обмеженнями їх діяльності й критичності.

Читайте підсумки першого місяця “блокування” російських сайтів в Україні від “Інтернет-свободи”.

Коментарі

data-url="http://netfreedom.org.ua/chomu-v-ukraini-vidbulosia-zgortannia-internet-svobody-v-roky-vijny-doslodzhennia/" data-title="Чому в Україні відбулося згортання інтернет-свободи в роки війни? Дослідження">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *